Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує. 35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди (а в 2013 році таких було 48%); про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів (а в 2013 році таких було 18%). Рік тому (у червні 2019 р.) в Україні 16% населення позитивно ставилися до Сталіна, а в Росії – половина (52%).
Про це йдеться в дослідженні КМІС.
Згідно з даними КМІС, половина України (50%) не шкодує про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує.
Якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодує (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення – 51% до 32%. На Півдні, Сході та Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто не шкодує.
Серед виборців кандидатів на пост президента більше шкодують про розпад СРСР виборці Ю.Бойка (81,5% шкодують проти 10%, які не шкодують), найменше – виборці П. Порошенка (4% шкодують проти 88%, які не шкодують). Серед виборців В. Зеленського 53% не шкодують до 29% тих, які шкодують (виборці Зеленського мають погляди, близькі до поглядів населення України загалом). Зазвичай не шкодують про розпад СРСР також виборці І. Смешка і А. Гриценка. У випадку виборців Тимошенко і Ляшка приблизно однакова кількість шкодує і не шкодує про розпад СРСР. Серед виборців партій згаданих вище кандидатів простежуються подібні тенденції. Крім цього, серед виборців «Голосу» абсолютна більшість не шкодує про розпад СРСР (79% проти 17%, які шкодують), а серед виборців «Партії Шарія» 50% шкодують, 30% – не шкодують.
– Якщо серед молоді (віком до 30 років) 14% шкодують про розпад СРСР, то серед осіб віком 70 років і старших – 50%. Серед тих, хто своєю етнічною приналежністю називає «українець», 30,5% шкодують проти 67% серед тих, хто називає себе «росіянин». Серед тих, хто переважно спілкується українською мовою, 26% шкодують, серед тих, хто російською мовою – 44%. У цьому випадку значно мірою різниця пояснюється саме регіоном, а не, власне, мовою. Так, серед україномовних жителів Півдня, Сходу і Донбасу 48% шкодують про розпад, серед російськомовних жителів – також 48%. На Заході і в Центрі сумарно 21% україномовних і 36% російськомовних шкодують про розпад. Серед найбідніших громадян 56% шкодують про розпад СРСР, серед найбагатших – 17%. Серед осіб із вищою освітою 23% шкодують, серед осіб з нижчою освітою – 37-42%, – розповіли в КМІС.
– 35% респондентів вважають, що перебування України в СРСР принесло їй більше користі; про більшу шкоду говорять 28% респондентів. При цьому, 25,5% респондентів вибрали варіант «важко сказати напевно, чого було більше». Втім, порівняно з травнем 2013 року, коли КМІС ставив аналогічне запитання, з 48% до 35% стало менше тих, хто бачить у радянському періоді більше користі. Водночас, тих, хто бачить більше шкоди, стало більше з 18% до 28%, а тих , хто «не може оцінити, чого було більше», стало менше з 31% до 25,5%. Хоча із заходу на схід України зростає частка тих, хто вважає, що перебування в СРСР принесло Україні більше користі (з 19% на Заході до 52% на Донбасі), але при цьому з 2013 року в усіх регіонах стало менше тих, хто так вважає. Загалом, якщо в 2013 році баланс позитивних-негативних оцінок становив +30%, то зараз він – +7%, – зазначається в дослідженні.
– Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (34%) – шкодує. У Росії ситуація майже дзеркально протилежна: 65% росіян шкодують про розпад СРСР, не шкодують – 26%. Українці ставляться до Сталіна набагато гірше, ніж росіяни (громадяни Росії), і ця тенденція, схоже, закріплюється. Серед українців загалом переважає негативне ставлення до Сталіна: рік тому 40% ставилися до нього з неприязню, страхом чи ненавистю, 25% ставилися байдуже і 16% – позитивно (з повагою, симпатією чи захопленням). А в Росії позитивно до Сталіна ставилися 52% (тобто на 36% більше, ніж в Україні), а негативно – тільки 14%, байдуже приблизно стільки ж, скільки в Україні (26%); інші не визначилися з відповіддю. Тобто в Україні Сталін безумовно негативна фігура, а в Росії – позитивна, – зазначили в КМІС.
З 24 по 31 травня 2020 р КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer - assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). До вибірки не включаються території, що тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької і Луганської областей. Під час опитування проведено 2000 інтерв'ю. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% – для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1, 4% – для показників, близьких до 10%. Для порівняльного аналізу також включено результати опитування російської недержавної дослідницької організації «Левада-Центр».
За матеріалами Цензор.Нет
Читайте також: Архів СБУ розсекретив деталі будівництва і аварії на ЧАЕС
Читайте також: Стихійну торгівлю у Рівному і надалі заборонятимуть (ВІДЕО)
Читайте також: У депутата Рівнеміськради ситуаційно-панічна атака через спецзасоби правоохоронців
