Як читання впливає на мозок?

Як читання впливає на мозок?
0
822
0
Як читання впливає на мозок?

Ми впевнені, що читання – одна з найкращих звичок, яку варто розвинути кожному. Тієї ж думки дотримуються Білл Ґейтс на Ілон Макс, для яких час, проведений за книгою – конструктивне дозвілля, «секретна» складова успіху.

Тим не менш, опустімо інформативність книжок/будь-яких читабельних матеріалів разом з ідентифікацією їх як основних джерел знань. Читання не просто дає нам можливість сприймати і засвоювати нові факти різними способами: воно змінює наш мозок.

Згідно з дослідженнями, читання насправді змінює біологічну нейронну мережу, що впливає на нашу здатність швидше та «гостріше» мислити, пригадувати давно засвоєну інформацію. Це відбувається завдяки формуванню як нових зв’язків між різними частинами мозку, так і зміцненню вже наявних.

Історія життя на Землі почалася близько 4 мільярдів років тому, а перша анатомічно сучасна людина з’явилася на світ аж у Середньому Палеоліті.  

Відтоді пройшло 200 тисяч років, з яких навичка читання припадає на останні 5 тисяч. З точки зору еволюції, для людини дане заняття зовсім нове та неприродне, з яким ми досить непогано справляємося.

Різні частини мозку відповідають за окремі задачі: гіпоталамус, до прикладу, важливий для навчання та пам’яті, у той час як лімбічна система регулює емоції. За читання ж не відповідає якась конкретна мозкова частина через новизну цього заняття для еволюції.

Це проте означає, що під час читання структурам мозку потрібно скооперуватись, унаслідок чого зв’язки між ними зміцнюються. Деяким мозковим частинам, зокрема скроневій частці, що відповідає за «розпізнавання складних об’єктів таких як обличчя», згідно з дослідженнями, необхідно переналаштуватися, аби опанувати навичку такого роду. У читанні скронева частка допомагає нам розрізняти букви та слова, адаптовуючись до візуальної інформації.

Читання та біла речовина

2009 року Тімоті Келлер разом з Марселем Джастом виявили, що читання сприяє утворенню і нової білої речовини.

Права частина головного мозку з сірою (темніші зовнішні частини) і білою (внутрішні світліші області) речовинами.

Вона складається з нервових волокон, які з’єднують нейрони по всьому мозку. Ба більше: завдяки цим нервовим клітинам існує зв’язок між різними мозковими структурами; дані нейрони також допомагають передавати мозкові сигнали з однієї його частини в іншу. Можливо, ви коли-небудь чули про іншу, сіру речовину. Вона, на відміну від білої, не покрита багатою на ліпіди оболонкою з речовиною мієліном, що відповідає за швидкість передачі нервових сигналів між мозковими частинами.

Що відбувається з білою речовиною під час читання та чому це важливо?
Читаючи ми допомагаємо нашому мозку виробити додаткову кількість вищезазначеної речовини, у складі якої є мієлін, відповідальний за швидкість «комунікації» між клітинами. Це, у свою чергу, сприяє зміцненню нейронної мережі, здатній ефективніше передавати сигнали з однієї частини мозку в іншу. Таким чином мозок працює швидше.

Читання покращує вашу короткочасну пам’ять

2016 року Мери Кеннеді опублікувала статтю в Perspectives in Biology, де визначила роль гіпоталамусу та синапсів, що допомагають нам запам’ятовувати інформацію. Гіпоталамус – це область у проміжному мозку, де синапс між нейронами є дуже малим. Для процесу запам’ятовування синапс є надважливим.

Сенсорний та емоційний досвід, отриманий людиною, спочатку засвоюється у короткочасній пам’яті, де інформація довго не залишається. Після завершення формування короткочасної пам’яті, через синапси між нервовими клітинами передаються сигнали. Як наслідок виникають так звані нейронні шляхи, що пов’язані зі стимулами – передумовами їх формування.

Однак, якщо конкретний нейронний шлях не буде повторно ініційований впливом стимулів, які дозволили йому спочатку сформуватися, він відімре. В іншому випадку, якщо вплив стимулів регулярно активізуватиме нейронні шляхи, короткострокові спогади можуть перетворитися на довготривалі.

Для того, аби мати ширше розуміння цих процесів, подумайте, до прикладу, про те, що вам потрібно пройти певний маршрут по невідомій вам місцевості користуючись такою є, не баченою вами до того мапою. Спочатку ви і гадки не маєте, як виглядає дорога до точки Б.

Після одноразового проходження маршруту інформація про нього залишиться у короткостроковій пам’яті і може взагалі зникнути, якщо ви вдруге не пройдете тією ж дорогою для запам’ятовування деталей. Чим більшу кількість разів ви повторите мандрівку, тим більше нюансів відкладеться у довгострокову пам’ять.

Або візьмімо, до прикладу, полуниці. Беручи до уваги факт того, що вам довелося спробувати тисячі її ягід, згадати їх смак, структуру, присмак дуже просто, тому що процес поїдання полуниці повторювався багато разів. 

Якщо ви ніколи не пробували полуницю, то очевидно її смакові характеристики вам невідомі і в пам’яті не відклалися. Внаслідок куштування чогось вперше в мозку виникає нейронна реакція (відповідь), що передає пережитий досвід до короткочасної пам’яті. Якщо ви не будете їсти полуницю знову і знову, ваші неактивовані нейронні шляхи через деякий час відімруть і пам’ять про смак ягоди пропаде.

Під час читання мозок створює нові спогади, формує нові синапси, необхідними для передачі інформації від одного нейрона до іншого, зміцнюючи тим самим вже наявні нервові шляхи. Тобто якщо людина читає регулярно, вона може зберігати більшу кількість інформації у пам’яті та водночас набагато швидше її пригадати й відтворити.

За матеріалами: Tokar.ua

0
i-серфінг
Щоб отримати доступ до усіх коментарів або залишити відгук потрібно: