"Це єдиний з усіх напрямків медичної реформи, який запрацював", - Олена Гандзюк, ініціатор створення на Рівненщині Центру громадського здоров'я, не приховує оптимізму. Водночас, і вона, і інші причетні до новації, визнають: перспективне починання — лише на “низькому старті”.
Унікальна можливість для його сталого розвитку — те, що саме на Рівненщині цьогоріч розпочинають підготовку бакалаврів за напрямком “Громадське здоров'я”. А потенційні загрози вже нині — бюрократична тяганина в кабінетах МОЗ та політичні торги в Рівненській облраді.
Рівненщина стане пілотною областю в Україні зі створення центрів громадського здоров'я.
“Це практично вже підтверджено, - обережно формулює Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоров'я. І відразу підраховує “плюси”. - У нас трохи більше будуть “розв'язані руки”, й держава допоможе з фінансуванням”.
Рішення про створення обласного центру громадського здоров'я Рівненська облрада прийняла у червні. Функціонуватиме він на базі трьох обласних комунальних закладів — центру здоров'я, центру медичної статистики та центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Керівник останнього, Олена Гандзюк, і виступає ініціатором створення центру громадського здоров'я. А очолюваний нею центр СНІДу розглядають як мікромодель майбутньої структури — його напрацювання мають спроектувати на весь новий напрямок.
Що таке громадське здоров'я
Центр громадського здоров'я планують розмістити в адмінбудівлі на 16 липня, 38 у Рівному — тут знаходяться обласне управління охорони здоров'я та два з трьох закладів, на базі яких діятиме центр
Що таке громадське здоров'я
- Нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб, - пояснює Олена Гандзюк. - Більшість людей звикли, що відповідальність за їхнє здоров'я повинна нести держава. Страхова медицина, до якої неминуче прийдемо, поставить усе на свої місця: бути здоровим стане елементарно вигідно. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть людей цінувати здоров'я.
Профілактична робота — один із напрямків, якими займатиметься новостворений Центр громадського здоров'я. Загалом, за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, є 10 операційних функцій таких закладів.
- Якщо говорити саме про профілактику, то нам потрібно її осучаснювати - не просто проводити лекції або поширити листівки “для галочки”, аби прозвітуватись про охоплення якнайбільшої кількості населення, - веде далі Олена Гандзюк. - Є сучасні тренінгові програми, є інструменти зворотнього зв'язку.
Створення Центрів громадського здоров'я загалом передбачає переформатування не лише санітарно-освітньої роботи, а й таких напрямків як епідеміологічний моніторинг та медична статистика. Для цього потрібно використовувати новітні інформаційно-аналітичні інструменти, що функціонують в режимі реального часу.
- Статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можливо, спершу зафіксують вручну “паличкою” в журналі, а колись вже передадуть “вище”... Натомість потрібно зробити так, аби статистика, по-перше, оперативно збиралась, по-друге, була уніфікованою, і, найголовніше, - слугувала основою для аналізу та подальших управлінських рішень, - пояснює Олена Гандзюк.
Відеокоментар Олени Гандзюк
-
- Статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можливо, спершу зафіксують вручну “паличкою” в журналі, а колись вже передадуть “вище”... Натомість потрібно зробити так, аби статистика, по-перше, оперативно збиралась, по-друге, була уніфікованою, і, найголовніше, - слугувала основою для аналізу та подальших управлінських рішень, - пояснює Олена Гандзюк.
Відеокоментар Олени Гандзюк
-
Зараз Центр медичної статистики збирає інформацію, і цю функцію виконує. Центр здоров'я — обробляє і мав би розробляти системну профілактику. Цього не робиться, чесно кажу, - зізнається керівник медицини Рівненщини Юрій Осіпчук. - І тими потужностями, тим фінансуванням, що є, цього зробити неможливо.
Прихильники нової моделі профілактичної роботи розраховують покращити її фінансування трьома шляхами — оптимізація коштів на утримання закладів, які зливаються; “захищений” рядок у бюджеті й грантова підтримка.
- Громадське здоров'я, в рамках реформи охорони здоров'я, має фінансуватись окремою бюджетною лінією в державному бюджеті, - пояснює Олена Гандзюк. - Це не означає, що коштів автоматично стане більше. Але означає, що кошти гарантовано підуть на громадське здоров'я, а не будуть перерозподілені на рівні області на інші напрямки.
Що ж до донорського фінансування, то Олена Гандзюк покладає сподівання на продовження співпраці України з Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією
“У заявці Глобального фонду на 2018-2020 роки, яка підтримана для України, передбачено, що регіональні центри громадського здоров'я можуть замовляти й купувати послуги з профілактики ВІЛ-інфекції”, - пояснює вона.
Що заважає реформі
Отже, станом на 2018 рік Центр громадського здоров'я повинен уже повноцінно функціонувати. Але благим намірам місцевих медичних реформаторів стає на перешкоді бюрократична тяганина.
Головна проблема: якщо керуватися наказом Міністерства охорони здоров'я №385, Центр громадського здоров'я у Рівному... просто немає підстав фінансувати. (Цей наказ, зокрема, визначає перелік закладів охорони здоров'я та лікарських посад). Документ, підписаний ще в 2002 році, змінювали й доповнювали більше десятка разів. Але і в найновішій версії регіональних центрів громадського здоров'я поки що немає.
Отже, станом на 2018 рік Центр громадського здоров'я повинен уже повноцінно функціонувати. Але благим намірам місцевих медичних реформаторів стає на перешкоді бюрократична тяганина.
Головна проблема: якщо керуватися наказом Міністерства охорони здоров'я №385, Центр громадського здоров'я у Рівному... просто немає підстав фінансувати. (Цей наказ, зокрема, визначає перелік закладів охорони здоров'я та лікарських посад). Документ, підписаний ще в 2002 році, змінювали й доповнювали більше десятка разів. Але і в найновішій версії регіональних центрів громадського здоров'я поки що немає.
“Ми не можемо направляти кошти, якщо закладу немає в мережі”, - каже начальник управління охорони здоров'я Рівненщини. У кулуарах медики кажуть, що повноцінний запуск центру відкладають і для того, щоб не “підставити” майбутніх працівників — якщо до наказу так і не внесуть зміни, їм просто не зараховуватиметься медичний стаж. Рівненські посадовці кажуть, що в МОЗі обіцяли виправити документ — але поки що “віз і нині там”.
Відеокоментар Юрія Осіпчука
Інше до кінця не вирішене питання, що напряму пов'язане з перспективами роботи Центру громадського здоров'я — це те, кому будуть підпорядковуватись колишні санепідемстанції, а нині — лабораторні центри. (Адже їхні функції — пов'язані). Традиційно вони належали до системи МОЗу. Зараз нібито йде мова про перепідпорядкування колишніх СЕС обласним адміністраціям.
Інше до кінця не вирішене питання, що напряму пов'язане з перспективами роботи Центру громадського здоров'я — це те, кому будуть підпорядковуватись колишні санепідемстанції, а нині — лабораторні центри. (Адже їхні функції — пов'язані). Традиційно вони належали до системи МОЗу. Зараз нібито йде мова про перепідпорядкування колишніх СЕС обласним адміністраціям.
- Ми ще не знаємо, як це “розрулиться” на центральному рівні, - визнає Юрій Осіпчук. - Але однозначно вже є домовленість, що Центр громадського здоров'я і Лабораторний центр (повна назва — Державна установа “Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України” - прим. авт.) не будуть дублювати функції один одного, а навпаки, багато своєї роботи плануватимуть разом, незалежно від того, в чиєму підпорядкуванні перебуватимуть лабораторні центри.
Слід зважати й на те, що питання призначення головного лікаря Центру громадського здоров'я вирішуватиметься в сесійній залі Рівненської обласної ради. А практика її роботи показує, що конкурси на посади керівників обласних комунальних закладів (не лише медичних) мають виразну політичну складову. І баталії навколо призначення керівників медзакладів — уже традиційно чи не найзапекліші. За спостереженнями автора, більший градус емоцій викликають у рівненських депутатів хіба що голосування за дозволи на видобуток бурштину... Тому не можна виключати, що головного лікаря Центру громадського здоров'я обиратимуть довго, зі скандалами і за результатами політичних торгів, а не фахового відбору. Посада з можливістю доступу до цільового держбюджетного фінансування й грантових коштів — навряд чи залишиться поза увагою місцевих політичних лідерів.
До слова, головного лікаря онкодиспансеру на останній сесії облради просто... не змогли обрати: жодному з кандидатів не вистачило голосів, і питання пішло “на друге коло” - до вересня.
Де братимуть кадри
Кадрова база для Центру громадського здоров'я — колективи трьох комунальних закладів, на базі яких він створений.
До слова, головного лікаря онкодиспансеру на останній сесії облради просто... не змогли обрати: жодному з кандидатів не вистачило голосів, і питання пішло “на друге коло” - до вересня.
Де братимуть кадри
Кадрова база для Центру громадського здоров'я — колективи трьох комунальних закладів, на базі яких він створений.
“Ми не скорочуємо нічого, окрім адмінпосад”, - запевняє головний медик Рівненщини Юрій Осіпчук. Пояснює: спершу об'єднають усі штатні розписи, спланують структурний поділ центру і вже після того “вимальовуватиметься” ситуація зі штатом. “Створювати соціальну напругу я категорично не хочу”, - заспокоює чиновник.
Тим часом за 60 км від Рівного — у Національному університеті “Острозька академія” саме в ці дні набирають перших студентів спеціальності “Громадське здоров'я”. Власне, сама ця спеціальність, кажуть в університеті, цьогоріч уперше з’явилася в Україні та була ліцензована. Ректор Острозької академії Ігор Пасічник переконаний: майбутні фахівці з громадського здоров'я матимуть широкий спектр застосування знань, умінь та навичок.
“Відбувається медична реформа, а фахівців, які б зрозуміли її й могли донести в регіони, - не вистачає, - уголос розмірковує ректор. - Наші випускники мають заповнити цю нішу”.
Відеокоментар Ігоря Пасічника
Менеджмент і профілактика — ось ключові складові, які відрізнятимуть нову медичну спеціальність на Рівненщині від більш традиційних, лікувальних.
“В Україні найвищі у Європі рівні смертності від серцево-судинних захворювань та мультирезистентного туберкульозу. Неінфекційні захворювання (діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання) зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей. Тож поява такої спеціальності — не випадковість, а назріла потреба”, - коментує Ігор Гущук, завідувач новоствореної кафедри громадського здоров’я, кандидат медичних наук, доцент.
“Радію, що саме на Рівненщині університет береться готувати фахівців із громадського здоров'я, - каже Олена Гандзюк. - Наявність такого майданчика — це запорука хорошої кадрової “начинки” центрів громадського здоров'я у майбутньому”.
Чи врятує профілактика
“Перед тим, як створювати центр громадського здоров'я, ми обговорювали це питання з багатьма медиками і відчули схвалення — особливо від тих, хто працює давно і ще пам'ятає радянську профілактику, - зізнається Юрій Осіпчук. - Звісно, відновлювати старе немає сенсу, але треба брати той досвід, дивитися і створювати нове. Профілактика — завжди дешевше і краще, ніж лікування”.
Те, що старі методи профілактики нині вже не працюють, підтверджує і Олена Гандзюк. На її думку, це певним чином дискредитувало й саму ідею профілактики:
“Якщо ж звертатись до населення доступною мовою та за допомогою сучасних інформаційних технологій — це буде сприйматися”.
Як би там не було, а всі причетні до нововведення визнають: щоб система запрацювала по-новому, потрібно буде не рік і не два.
“Це не сприйметься за перших півроку і за рік, - відверто говорить Олена Гандзюк. - Але за 5 років — сприйметься. А за 10 — матимемо результат”.
Джерело: ОГО
