Децентралізація дасть змогу поліпшити фінансові можливості громад, які вилилися у видимі результати — відремонтовані дороги, утеплені школи та встановлені майданчики. Але не навчила концентруватися на локальних «фішках» — архітектурних пам’ятках, брендах і гучних іменах, пише День. Хоча саме культурна ідея створює додану вартість території і підкреслює її ексклюзивність. Тому цього року Мінкульт запровадив проект «Малі міста — великі враження», який орієнтований на культурний розвиток малих територій. Зі 158 стартапів до фіналу потрапило 8. Вони отримали урядове фінансування 500 тисяч гривень кожен. Деякі з них уже втілили в життя свої проекти, інші на етапі реалізації. Секретами, як відстояти власну індивідуальність, зберегти і відродити місцеву специфіку керівники громад ділилися на ІІ Всеукраїнському форумі «Культура та креативні індустрії — як основа розумної стратегії розвитку малої території», що відбувся в Тульчині напередодні ІІ Operafest Tulchyn.
ОЖИВИТИ ТАТАРСЬКИЙ БАРБАКАН
Острог за допомогою молодіжного фестивалю прагне привернути увагу до історично-культурної пам’ятки — Татарської вежі, яку називають Барбаканом. Це фортифікаційна споруда ХVІ століття, яка стоїть у руїнах, хоча заслуговує на життя, кажуть автори проекту. Тому молодіжний фестиваль «Культурний Барбакан», відкриття якого планують провести 16 вересня, це проект-трансформація від «Острог екскурсійний» до «Острог подієво-туристичний». Що це означає? Барбакан не буде просто об’єктом для проведення екскурсій, а стане арт-простором, де жителі міста та туристи зможуть переглядати виставки, слухати лекції, дивитися кіно чи вистави.
«Це дасть можливість залучити до міста якомога більше туристів, що сприятиме розвитку міської інфраструктури, збільшенню кількості робочих місць, розвитку туристичних спеціальностей. Чому саме молодіжний фестиваль? Попри те що Острог старовинне місто (цього року йому виповнилося 918 років), це молодіжний центр, бо кожен п’ятий його житель — студент, — каже заступник міського голови Острога Оксана СИТНИЦЬКА. — В результаті фестивалю Барбакан має стати унікальним поєднанням архітектурних традицій княжої доби і сучасних технологій. Ну і в перспективі саме в цьому арт-просторі будуть проводитися масові заходи, які зроблять культуру на Острожчині, Рівненщині і, сподіваюся, в усій Україні модним трендом».
Виграних півмільйона гривень від держави ледь вистачить на відтворення зруйнованої частини Татарської вежі, яку планують виготовити у спеціальній техніці з металоконструкцій. Тому влада Острога агітує долучитися до реалізації проекту район, область та небайдужих бізнесменів. Вже мають гарантійні листи про фінансову підтримку від обласної влади.
А ось ще кілька арт-стартапів, як використати історичні "фішки" для залучення туристів.
ЗНАЙТИ ҐУДЗИК ЧАЙКОВСЬКОГО
Тростянець, що на Сумщині, вирішив «зіграти» на постаті відомого композитора Петра Чайковського, який у студентські роки тривалий час жив у місті і написав там свою першу симфонію — увертюру до драми Островського «Гроза». Всеукраїнський фестиваль класичної музики «Чайковський Fest» відбувся 25 — 27 травня на території історичної пам’ятки ХVІІІ століття — в палаці Голіцина та фортеці «Круглий двір». І хоча фестиваль для міста не новий, цього року він набув нових фарб, бо грантодавці зобов’язали організаторів не просто сформувати концертну програму, а розробити бренд, слоган, промоцію, туристичні маршрути і навіть легенди.
ТРОСТЯНЕЦЬ
«По-перше, ми змінили місце проведення і вийшли на формат просто неба, створивши слоган «Симфонія зоряного неба». По-друге, розробили туристичний маршрут «Стежками Чайковського», який пролягає живописними місцями Тростянця і охоплює дендропарк. За легендою, яку ми знайшли під подушкою, саме в міському парку Чайковський загубив свій ґудзик, що символізує його подальшу успішну кар’єру. Тому якщо хочете змінити своє життя на краще, то приїздіть до Тростянця і загубіть ґудзик — це на удачу, — зацікавлює міський голова Тростянця Юрій БОВА. — Також у межах проекту «Розробка туристичного бренду міста» на стіні дитячої музичної школи з’явився мурал — портрет Петра Чайковського. А крім звичного формату фестивалю, було започатковано конкурс молодих талантів. Участь у ньому взяли не тільки учні й студенти навчальних установ різних рівнів мистецької освіти й відомчого підпорядкування, а й викладачі закладів естетичного виховання і вишів. Подібна практика дає шанс молоді заявити про себе на серйозному рівні. Переможці конкурсу в різних номінаціях отримали грошові винагороди та спеціально виготовлені відзнаки».
Вхід на концерти фестивалю був платним, квиток стартував від 350 гривень. І хоча видатків організатори не покрили, але отримали широку промоцію на центральних медіаресурсах, що дозволило залучити більше туристів із різних міст України. 2015 року фестиваль відвідало 110 осіб, цього року — 1130. А це означає, що наступного року Тростянець має шанс прийняти ще більше гостей.
ОБ’ЄДНАТИ МІСТА ЛЕОНТОВИЧА
Вісім монументальних панно з зображенням фасадів світових оперних театрів та портрет молодого композитора з’явилися в Тульчині в межах проекту «Леонтович Арт квартал». Загальна вартість стартапу разом із благоустроєм території становить понад 2 мільйони, з бюджету Тульчинської громади виділили 240 тисяч, решта — співфінансування з державного та обласного бюджетів, каже голова Тульчинської ОТГ Валерій ВЕСНЯНИЙ. Цю ідею може запозичити будь-яка громада і створити власний арт-квартал — Пестеля, Пушкіна, Коцюбинського.
«У чому ми виграли? — ставить риторичне запитання голова ОТГ. — Коли розпочалися роботи, місцеві жителі спочатку дивувалися, запитували, що відбувається і для чого. А потім почали активно робити фото і селфі на тлі стінописів. Ми об’єднали громаду довкола цього проекту, а головне підприємців, які мають магазини на цій вулиці, бо вони виділяли власні кошти на створення муралів на своїх об’єктах. Плюс — у місті з’явилися мобільні об’єкти, лавочки у вигляді фортепіано, велетенські парасолі — все це створює спільний експозиційний простір мистецького кварталу. Не просто прикрашає місто, а надає йому нового вигляду і змісту».
ТУЛЬЧИН
Концептуальним завершенням арт-кварталу є просторова інсталяція на честь мелодії «Щедрик», яка підсвічується і «звучить» за рахунок природного джерела — сонячної енергії. Композиція в формі скрипкового ключа, який обвиває нотний стан і прикрашають кольорові дзвоники з мелодії «Щедрик», не є пам’ятником, радше символом творчості Леонтовича. І Тульчин, який називає себе столицею «Щедрика», прагне створити коло міст-побратимів, де жив і творив Леонтович. Перший крок уже зроблено — напередодні відкриття «Леонтович арт Кварталу» Тульчин підписав договір про партнерство та співпрацю з Покровськом Донецької області, заклавши початок для єдиного культурного простору, що відкриває можливість для реалізації спільних проектів, зауважив Валерій Весняний.
ГАСТРОНОМІЧНИЙ ВИМІР ПРИДУНАВ’Я
Перший гастрономічний фестиваль «Дунайські гостини» планують провести 24 червня у Вилковому на Одещині. Захід покликаний об’єднати рестораторів, місцевих виробників продуктів, найкращих українських шеф-кухарів, відомих експертів, food-блогерів і справжніх гурманів. У програмі фестивалю — карнавальна хода представників фермерських господарств, кулінарні майстер-класи, конкурс на найкраще городнє опудало і встановлення рекорду з приготування найбільшого обсягу юшки за унікальною місцевою рецептурою.
«Вилкове — це місто з власним смаком, яке має свої оригінальні страви і рецепти їх виготовлення. Фестиваль відбуватиметься під девізом «Своє, свіже, сезонне», тобто можна буде придбати сезонну, екологічно чисту продукцію — полуницю, рис, дунайський оселедець, смачне домашнє вино і місцеві жаб’ячі лапки, які не поступаються французьким. Хочемо вигадати «магніт» для шлунка туристів, щоб гості приїхали у Вилкове вперше і повернулися сюди знову і знову, — каже представник центру сталого розвитку та екологічних досліджень Дунайського регіону, автор проекту Олена ПЕТРОВА. — Навіщо це нам? По-перше, щоб зберегти на цій території культурний код приготуванням та споживанням їжі, що є елементом національної ідентичності. По-друге, фестиваль має просувати знаковий для Придунав’я продуктовий асортимент та сукупність гастрономічних традицій, як туристичний бренд дестинації. По-третє, проведення такого фестивалю дасть можливість включати в регіональний розвиток гастрономічний аспект та використовувати його для створення іміджу та бренду Придунав’я».
Головною локацією фестивалю обрано площу Святого Миколая на березі Дунаю. Вона поєднуватиметься з міським ринком, який у дні заходу представлятиме продукцію місцевих фермерських господарств. Сама ж вулиця перетвориться на food-court, де гості фестивалю зможуть спробувати місцеві гастрономічні спеціалітети та смаколики із сезонних продуктів. Попередньо організатори очікують, що на захід приїдуть 10 тисяч туристів. Увечері атмосферу створюватиме Національний філармонійний оркестр під керівництвом відомого диригента, народного артиста України Хобарта Ерла.
СТВОРИТИ КРЕАТИВНИЙ ХАБ У ПАЛАЦІ
Щоб повернути в Шарівський палацово-парковий комплекс життя, Харківська асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок» за підтримки Харківської обласної ради планує провести на території палацу культурний хакатон, який об’єднає креативних дизайнерів, ІТшників, архітекторів та урбаністів.
ШАРІВКА
«Культурний хакатон» відбудеться 20 — 24 червня. Його учасники вироблятимуть ідеї для ревіталізації цієї унікальної пам’ятки архітектури XIX століття та інших об’єктів культурної спадщини. Адже по всій території України маємо сотні таких «Шарівок», які руйнуються і потребують термінової допомоги, об’єднаних зусиль, — констатує начальник управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської облради Олена КУЛИК. — Учасники хакатону зможуть вибрати одну з п’яти тем для розробки стартапу: музей у Шарівському палаці, художні майстерні, туристичний центр, парк сучасної скульптури, місцеве населення — основний капітал розвитку садиби. Або запропонувати свою, яка сприятиме розвитку Шарівського палацу. Найкраща ідея отримає винагороду — 10 000 грн. Ми сподіваємося, що завдяки проведенню хакатону в Шарівського замку є всі шанси стати креативним хабом, який об’єднає представників різних професій».
На участь уже зареєструвалося 70 осіб, серед них архітектори, IT-фахівці, розробники, художники, інженери, урбаністи, працівники музеїв, дизайнери, підприємці, фахівці у сфері туризму і гостинності, причому не лише з України, а й сусідніх країн. Паралельно з хакатоном — 23 і 24 червня — на території Шарівського палацу відбудеться масштабний арт-фестиваль.
***
Після презентації локальних арт-стартапів відбулася панельна дискусія за часті урядовців, під час якої міністр культури Євген Нищук зауважив, що на всі мистецькі проекти в Україні держава виділяє 207 мільйонів гривень (два роки тому цей видаток становив 11 мільйонів). Користуючись присутністю прем’єр-міністра, він попросив, щоб уряд надалі підтримував проект «Малі міста — великі враження». На що Володимир Гройсман пообіцяв наступного року фінансувати проект не в 5 млн грн, як цьогріч, а в десять разів більше — до 50 млн грн. Прем’єр зазначив, що в Україні недооцінений економічний ефект культури та креативної індустрії, а тому стратегія розвитку кожної громади повинна містити цю складову. Додавши, що, за даними досліджень, культура і креативна індустрія приносять Україні 4% ВВП.
До слова, Великобританія уже 20 років публікує звіти на цю тему спільно з міжнародними консалтинговими агенціями. Культурна індустрія приносить країні 8% ВВП. Щогодини культурні та креативні індустрії приносять у національну економіку 11 млн євро прибутку. Минулого року Великобританія опублікувала звіт, у якому йшлося про те, що лише музичні фестивалі залучають до країни понад два мільйони туристів, які також роблять фінансові внески в місцеву економіку, витрачаючи гроші на харчування та проживання.
