Ну – нарешті! За всіма прогнозами на днях різко потепліє і настане справжня весна, яку з нетерпінням очікуємо ми всі – і старі, і малі. І на свята, на вихідні чимало людей планують перший виїзд ‘‘ на природу ’’- в ліс, на шашлики… Я хочу теж! І всіх нас з ще більшим нетерпінням радо очікують кліщі – і цілком зрілі, і ще не зовсім зрілі – німфи. Ще б пак – за зиму нагуляли шалений апетит!
І все б нічого, якби кліщі не переносили й не зберігали збудників небезпечних інфекційних хвороб – кліщового енцефаліту, туляремії, кліщових бореліозів і ряду інших. Що стосується нашої області, то нині найбільш актуальним є хвороба Лайма – один з кліщових бореліозів.
Ця хвороба, зважаючи на труднощі діагностики, взагалі у світі виявлена відносно недавно – в 1977 р., а на Рівненщині менш ніж два десятиліття тому. За цей час вдалось налагодити і лабораторну (до речі, в області цим займається лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ ‘‘Рівненський ОЛЦ МОЗ України’’), і клінічну діагностику цього дуже непростого захворювання. Справа в тому, що хвороба перебігає настільки різноманітно, маскуючись під грип, артрози, невралгії, міалгії та інші розлади, що лише покус кліща в недавньому минулому дозволяє запідозрити хворобу Лайма. Є іще одна ознака - так звана кільцевидна еритема, тобто червоне кільце різного діаметру навколо місця покусу кліща – але воно буває не завжди, та ще й треба його побачити. Та це не все: іноді хвороба Лайма переходить в хронічну форму, і тоді хворий роками ходить по лікарях, приймаючи непотрібне лікування, а з часом можливий навіть перехід до інвалідності.
Отже, проблема серйозна: на Рівненщині спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності і в минулому році зареєстровано вже 96 хворих. І це – далеко не все.
Що ж робити? В ДУ ‘‘Рівненський ОЛЦ МОЗ України’’ проведено аналіз захворюваності на хворобу Лайма за весь період спостереження. Встановлено, що найбільше хворих виявлено в Сарненському (111), Рівненському (59), Костопільському (49), Острозькому (32) районах – не рахуючи м. Рівне (зрозуміло, що зараження відбувались переважно за межами обласного центру). Чи це відповідає дійсності? Не зовсім, адже окрім всього іншого, рівень підготовки лікарів у різних місцевостях відрізняється. Однак, без сумніву, в лісах Сарненського району активність природних вогнищ хвороби Лайма найбільш висока – а тому у разі покусів кліщами в цьому районі одразу призначається превентивна антибіотикопрофілактика. Саме так! Адже – на відміну від вірусних інфекцій - кліщові бореліози успішно лікуються рядом антибіотиків. На сьогодні (окрім Сарненського району) до небезпечної зони можна віднести ліси півночі Костопільського району, а також Мізоцький кряж та відроги Кременецького, що простягаються в Здолбунівському, півдні Дубенського та в Острозькому районах.
Отже, якщо вас вкусили кліщі, насамперед, слід звернутись до медиків. Та й видалення кліща – не така й проста справа (перевірено на собі!), і найкраще це вдається саме медикам. А взагалі слід обачно поводитись “на природі’’. Треба пам’ятати, що кліщі гостинно очікують нас в першу чергу в кущах на рівні зросту до 2-3 метрів адже там найлегше вчепитись в “дорогого гостя’’. По – друге, навіть на галявинах і в теплу пору краще відпочивати одягненим в легкий одяг, причому світлих тонів (береженого й Бог береже!). По – третє, цей одяг до того бажано обробити так званими репелентами, тобто речовинами, які відлякують комах, зокрема кліщів. Достатній їх вибір є в більшості аптек, строк дії обробки до 3-4 днів. Нині з’явились і ультразвукові відлякувачі, які працюють автономно на акумуляторах (на собі не перевіряв). Крім того, існують і народні методи, зокрема можна натиратись ефірними маслами (евкаліптове, м’ятне, розмаринове та інше). Не впевнений щодо кліщів, а от чоловікам цілком навіть може сподобатись. Щоправда, натиратись треба кожних півтори – дві години. Та це дрібниці – було б кому натирати… В – четверте, одразу після пікніку необхідно провести огляд (самоогляд) на предмет виявлення кліщів. Між іншим, вони полюбляють найніжніші місця. Адже чим раніше зняти кліща – тим менше ризик зараження.
Ну, от і все. А тепер – вперед, “на природу’’. Смачних шашликів!
Завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій Шуляренко С. В.
