Щоб гранати не вибухали у мирних містах

Проблема застосування зброї та боєприпасів, вивезених з зони бойових дій, по всій території України, була прогнозована. Щодня щось стріляє чи вибухає. Реальної кількості засобів ураження в стріхах мирних українців не знає мабуть ніхто. З криміналом, тут усе зрозуміло,треба боротись, але точно знаю що величезна кількість боєприпасів вивезена "просто так", на згадку, "хай буде", чи в клубі повийо...тись.
І всі ці "пам'ятки" потім вибухають у квартирах, кафе, на вулиці, будь-де, і страждають не якісь там конкуренти по бізнесу, а прості люди.
Так є і так буде, бо закон про віник, який раз у рік стріляє не відмінено.
У 2015 році, у одній з військових частин у зоні АТО було проведено експеримент. Було оголошено типу місячника здачі зброї та боєприпасів, проведена певна робота і був результат. Масштаби вражали, і все те що мало поїхати і рано чи пізно піз...нути десь на Волині, було повернуто на склад, і ніхто не сів в тюрму, і ніхто не постраждав.
Я про що.
На мою думку такі місячники потрібні тут, у тилу, постійно, тільки не для галочки, бо доповісти треба, а реальні.
До цієї роботи мають бути залучені усі: і влада і СБУ і волонтери, ще й батюшка нехай в церкві скаже.
Бо це реальна проблема, і реальна біда.
Готовий поділитись своїм баченням, кому це цікаво.

Микола Капінос, підполковник, ветеран АТО, текст зі сторінки на Facebook.