Питання реконструкції застарілого житлового фонду в Україні надзвичайно актуальне та потребує термінового вирішення на основі оновленої законодавчої бази із урахуванням існуючого досвіду.
Наразі нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів є Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Однак, застосування положень цього Закону на практиці виявилось не дієвим.
З метою врегулювання питання, Міністерство розвитку громад та територій розробило новий проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».
Зокрема, у проекті закону визначається алгоритм прийняття рішення про реконструкцію застарілого житлового фонду, розширюється перелік джерел фінансування проектів реконструкції (серед іншого, фонди фінансування реконструкції, утворені органами місцевого самоврядування). Також передбачається, що реконструкції підлягатимуть багатоквартирні будинки, об’єкти інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташовані в межах кварталу застарілого житлового фонду.
Заходами комплексної реконструкції кварталів визначається:
– реконструкція багатоквартирного будинку в межах кварталу (мікрорайону);
– модернізація багатоквартирних будинків в межах кварталу (мікрорайону);
– знесення багатоквартирних будинків в межах кварталу (мікрорайону) з подальшим новим будівництвом об’єктів;
– реконструкція об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташованих в межах кварталу (мікрорайону).
Спосіб реалізації цих заходів обиратиметься на підставі, зокрема, програм реконструкції, які розроблятимуться з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їх енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.
Затверджуватимуть програми та проекти комплексної реконструкції кварталів органи місцевого самоврядування. За розселення мешканців відповідатиме інвестор-забудовник та орган місцевого самоврядування. Розселення здійснюватиметься на підставі відповідних договорів, зокрема, про надання рівноцінного об’єкта нерухомого майна (квартири та/або нежитлового приміщення) в маневреному фонді у тимчасове користування.
Мешканців переселятимуть за їх згодою у квартири маневреного фонду для тимчасового проживання та/або у стартові будинки, побудовані в першочерговому порядку.
Законопроект пройшов громадське обговорення і наразі триває його підготовка до повторної правової експертизи та отримання висновку від Мін’юсту. Після чого законопроект буде поданий на розгляд Уряду.
Довідково: за інформацією Державної служби статистики станом на 01 січня 2020 року в Україні у містах та сільській місцевості налічувалось 9 181 516 жилих будинків. З них близько 200 тисяч – багатоквартирні будинки, які охоплюють 45% загальної житлової площі країни. Більша частина житлового фонду —застаріла та має незадовільний технічний стан.
Із загальної кількості багатоквартирних будинків в Україні майже 12% було зведено в 1919-1945 рр., кожен четвертий будинок — у 1946-60 рр., ще майже чверть – у 60-х роках. Понад 67 тисяч будинків збудовані протягом 1960-80 рр.
