Диверсант, зенітник і яструб: чиє ім’я носитиме місто атомників на Рівненщині?

На Рівненщині декомунізація почалась ще у 1991 році. Тоді повалили пам’ятники Леніну, а з мап зникла левова частина назв сіл і вулиць пов’язаних з комуністичною радянською ідеологією. Тому коли оголосили нинішню декомунізацію, в нашій області майже не залишилось того, що треба було перейменовувати. Але навіть те, що залишилось створює конфлікти. Як наприклад перейменування Кузнецовська на Вараш. І справа тут не в любові до радянського минулого, а в ментальності та соціальних комплексах.

Два Кузнецова і Вараш

Для початку варто розібратись: як, коли і звідки взялись обидві назви. І почнемо з Миколи Кузнецова. Народився Микола Іванович у селі Зирянка, Пермської губернії в заможній селянській родині. У 29 років починає співпрацю з органами НКВС. До війни працював у Москві та займався стеженням за іноземними дипломатами. Після початку Другої світової війни був зарахований до 4-го диверсійного управління НКВС яким керував Павло Судоплатов. Безпосередній учасник убивства Євгена Коновальця.

У жовтні 1942 року Микола Кузнецов потрапляє у Рівне під виглядом німецького офіцера Пауля Зіберта. У 1943 році Кузнецов проводить ліквідацію заступника Еріха Коха з питань фінансів Ганса Геля, і його секретаря Вінтера. Вчиняє невдалу спробу вбивства керівника управління адміністрації Рейхскомісаріату Пауля Даргеля. Останнім убивством Кузнецова була ліквідація верховного судді окупованої України Альфреда Функа. До речі сталось це навпроти самого суду, який знаходився на вулиці Шкільній. Там же, де знаходиться нинішній апеляційний суд Рівненської області.

Микола Кузнецов/Пауль Зіберт: дві форми - одна людина

Кожне вбивство чи замах на представників окупаційної влади супроводжувався каральними акціями і публічними стратами українців. По суті, діяльність Миколи Кузнецова коштувала життя не одному десятку жителів Рівного та області.

У Львові Кузнецов застрелив віце-губернатора окупованої Галичини Отто Бауера та шефа канцелярії президії галицької адміністрації Гайнріха Шнайдера. Та підкинув сфабрикований документ, в якому нібито йшлося про наказ ОУН убити Брауера. Ця підробка спонукала німців здійснити ряд каральних заходів проти українців.

В радянські часи Микола Кузнецов вважався героєм і саме його ім’я було дане збудованому на місці поліського села, місту атомників. Нині ж, незгодні з рішенням дати місту назву села, на місці якого воно постало, пробують зманіпулювати. Вони пропонують перейменувати Кузнецовськ на… Кузнецовськ. Але тепер на честь Антона Кузнецова, а не Миколи.

Микола Кузнецов (ліворуч) з офіцером СС та цивільними. Рівне - 1942 рік

Антон Кузнецов народився та виріс у місті Нікополь, Дніпропетровської області. В українській армії мав звання старшого солдата і служив стрільцем-зенітником 25-ї окремої Дніпропетровської бригади Високомобільних десантних військ. Загинув 14 червня 2014 року. Військовий літак Іл-76, який доправляв солдат на аеродром Луганська був збитий бойовиками при заході на посадку.

Яке він має відношення до міста атомників на Рівненщині? Ніякого. Особисто я поважаю тих хто воює, воював та загинув захищаючи нашу країну від ворога. Але навряд чи такі маніпуляції, метою яких є перш за все зберегти назву міста, яке назвали на честь радянського диверсанта, є повагою до загиблого українського вояка.

Що ж до назви Вараш. То так називалось старовинне поліське село, на місці якого й постало місто атомників. Шукаючи значення слова «вараш» знайшов купу цікавої історичної інформації. Слово «вараш» у марійській мові означає – яструб. Марійці, народність яка проживає на території нинішньої Росії і входить до народів чиє коріння належить до фіно-угорських племен. У стародавні часи ці народи населяли північно-східну частину Європи. Нинішні фіни, естонці та угорці, це народи з фіно-угорської групи племен. Якщо глянути на мапу, то територія їхнього проживання, як і дві тисячі років тому знаходиться у північно-східній Європі. Частину з них заселили Сибір: комі, ненці, удмурти, марійці. І лише угорці домандрували до центральної Європи.

Близько дев’яти століть тому угорські племена оселились на північних територіях нинішньої України. Але під ударами печенігів подалися далі через Карпати до річки Дунай. Де підкорили собі тамтеші слов’янські племена і разом з ними сформували народ нинішньої Угорщини. До речі в сучасній Угорщині є місто, яке називається Дунай Вараш.

Назва села Вараш, це те що залишилось нам у спадок від перебування угорських племен на нашій землі. До речі, навіть у радянські часи у Кузнецовську був мікрорайон, який називався Вараш. Там жили здебільшого ті, хто раніше жили у селі.  І от тут лежить чи не головна причина конфлікту.

Не селюки!

На будівництво атомної електростанції їхали люди з усього Радянського союзу. По суті, більшість жителів нинішнього Вараша, це приїжджі, або їхні діти. Як казала колись мені одна старенька бабуся: «ви не місцевий, якщо на кладовищі немає могил ваших дідів».

Ставлення приїжджих до місцевого сільського населення було м’яко кажучи – зневажливе. Давайте чесно, ми це спостерігаємо багато разів у  своєму житті. У школі між тими чиї батьки з села і чиї корінні містяни. В університеті це: місцеві і ті хто живуть у гуртожитку. Так було, так є і так буде. Така людська природа. І саме це відбувається у Вараші.

Я це  зрозумів поспілкувавшись з тими жителями мста атомників, які категорично відкидають назву Вараш. У більшості випадків, коли не знаходилось аргументів в дискусії звучала фраза: «я  ж не селю». Колега з Кузнецовська-Вараша з яким колись працювали на телеканалі сказав: «я не сельское бидло, я не хочу чтоб моой город назывался Вараш».

Більшість з тих хто приїхав будувати АЕС чи працювати на ній не хочуть жити у місті, яке носить назву села на місці якого побудували місто атомників

От тільки ці «городські» забувають звідки їхнє коріння. І варто було б поцікавитись з яких сіл на рівненсььке полісся приїхали їхні батьки і де могили їхніх дідів. Чомусь мені здається, що більшість з таких самих сіл, як той Вараш, на місці якого постало місто атомників.

Просто так хотілось вирватись з села, що нині вся свідомість категорично відкидає те, що може нагадувати про своє походження. І тоді вже готові на будь які маніпуляції, референдуми аби лише не згадувати про своє сільське минуле та мати можливість на зверхність стосовно тих, хто «місцева сільська…». Чи як ви там їх називаєте?

Референдум

На початку грудня у Вараші мала відбутись сесія міської ради. Депутати збирались вирішити питання, щодо місцевого референдуму по перейменуванню міста. Однак 9 грудня, в день коли мало відбутись засідання у сесійній залі не знайшлось потрібної кількості депутатів, щоб розпочати роботу. Не було кворуму: з 34 депутатів прийшло лише 16 й сесію перенесли на кінець грудня.

Вочевидь депутати ще не визначились що робити. Час для добровільного перейменування та референдуму у них був до рішення Верховної ради. Тепер же, будь—які рішення та референдуми не матимуть жодної юридичної сили та законних правових наслідків. Кузнецовськ відновив свою стару назву і став Варашем. Як би не противились прихильники Кузнецовська, мине час і їхні діти та внуки називатимуть своє місто стародавнім угорським словом Вараш. Яке насправді означає – яструб. 

Коментарі

Йдеться не про угорську історію, читайте уважніше! Це історія українського села Вараш, на місці якого виросли багатоповерхівки міста атомників. Я народився в СРСР, але геть не хочу жити знову в імперії!!! Це "залізна" логіка і аргумент багатьох мешканців Вараша, "я народився в Кузнецовську", ну і що, до скону днів сповідувати назвою міста КДБістську політику? А що дітям розповідатимеш про назву міста, дітям, які виростуть уже в демократичній Україні, як поясниш ким був уральський дядя Кузнецов, що він робив тут, чим заслужив в українців, щоб увіковічнити його пам’ять в історії твого міста?

Прип'ять теж була молодим містом.Таким й залишилась.Не каркай!

це наша історія. А Кузнецов (ськ) це історія радянсько-НКВДешна

Ті хто народився в Кузнецовську хочуть жити в Кузнецовську а не в історичному минулому. В нас молоде місто з молодою назвою , а не підтримка угорської історії.

Мер міста - дибіл , жулік і Брехун з великої букви Б !В місті БАРДАК ! А він продовжує воювати з вітряними млинами , виставляючи це за велику роботу . А основна ідеологія "декомунізації ", це морочити людям голову , відволікати їх розум від зубожіння економічного , штовхаючи одного на одного - лоб в лоб , до повного знищення культури відносин у суспільстві . Як результат - бюджет України 2017. Щоб ніхто його не вичитував , не планував - обговорював майбутнє , а сперечався за минуле і ....... брат на брата ......... за декілька букв .

Мого батька вчив під час польської окупації пан Заторський Ян, та наука польського пана неодноразово повторювалась в нашій сім’ї, а йдеться про велику повагу до будь якої людини, незважаючи на її посаду і суспільне визнання. Тому культура учнів польського вчителя пана Заторського Яна шанується мною і понині, це мій батько та його однокласники, які стали прекрасними людьми. Не хочу ніяк образити тих заїжджих "кузнецовців", але дехто з них має такий рівень культури, що їм далеко до тих місцевих селюків, як вони нас називають. Та я не про це, а про назву, яку історично правдиво повернули.

Не відкидаю, що то може бути легендою, а ще наші батьки підтверджували і Вашу,Олексію, версію про угорське походження назви села, тільки трактували по іншому, що в перекладі з угорської вараш означає місто.

Пан Варашській міг бути легендою, а міг бути й реальним персонажем. А "Варашський" це мігло бути як прізвисько чи навіть місцевий титул. Як наприклад Марія Рівненська, хоча її прізвище насправді Несвицька.

Спасибі за цікаву інформацію. Я народився у сусідньому селі і знаю трішки іншу історію щодо назви цього села. До речі, люди в ньому проживали досить цікаві, освічені, відрізнялись цим від мешканців сусідніх сіл. Колись на місці села Вараш проживав пан Варашський, останки його поселення ще і я пам’ятаю в посадці між селом Вараш і селом Стара Рафалівка. Мешканців села Стара Рафалівка називали завжди чомусь міщанами. Мене дивує позиція нинішніх мешканців Вараша, які хочуть повернути назву Кузнецовськ місту атомників. Там 70 % мешканців з навколишніх сіл, приїжджих залишилось біля 30%. Щоб відчувати себе мешканцями міста не про повернення старої назви їм треба дбати, а вчити історію і поважати своє коріння з діда прадіда.

Додати новий коментар

Правила коментування сайту
CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.