Як у Рівному заробляють на смерті

Іржаві. Однакові. Під парканом. Невідомі. Горбики і таблички – ні імен, ні років життя, ні статі. Хтось помер на вулиці, від когось рідні відмовилися вже в морзі. Всі вони опинилися на окраїні кладовища «Нове», де ховають безрідних. Там сотні таких могил. 

Поховані безрідні і поховані міські мільйони. У Рівному комунальне підприємство «Спецкомбінат-ритуальна служба» вкотре виграло ритуальний тендер. Понад два мільйони гривень з міського бюджету воно отримало на поховання безрідних і довезення померлих на судмедекспертизу. За ці гроші маємо могили без хрестів і допотопний УАЗ. Підприємство-монополіст проблем не бачить. Їх бачать звільнені працівники і активісти. А в сусідній області тим часом вкладаються в мільйон.

Безпритульних ховають під такими табличками. Поодинокі могили у цьому секторі нині з хрестами. Це родичі знайшли померлих

Ховало Рівненське комунальне підприємство «Спецкомбінат-ритуальна служба». У цій справі у нього немає конкурентів. Воно рік за роком виграє у міста тендери.

6 грудня завершили торги на ресурсі Прозорро за тендером, який оголосило Управління житлово-комунального господарства міста.

Понад два мільйони пропонували за виконання двох послуг – поховання безрідних та перевезення тіл раптово померлих і загиблих у судмедекспертизу. Учасників двоє – житомирський та рівненській Спецкомбінати. Вони не вперше є єдиними учасниками тендеру Управління.

– Там є специфічна послуга, коли помирає людина її тіло мають забрати і завезти на судмедекспертизу за кошти міста і проводили на це тендер. Там чимала сума виділена, більше 2 мільйонів і умови договору так прописані що в ньому могла взяти участь одна рівненська фірма, точніше комунальне підприємство спецкомбінат ритуальних послуг, якщо не помиляюсь, – розповідає керівник Громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук.

Святослав Клічук рік тому звертався до мера Рівного з пропозицією вплинути на ситуацію зі Спецкомбінатом, але відповіді не дочекався

– Закон вимагає мінімум два учасника. Другим учасником формально на мою думку став аналогічний Житомирський комбінат, вони не торгувались не знижували ціну фактично максимум скільки коштів виділено стільки вони забрали, – каже Святослав Клічук. 

Без конкуренції і запеклого аукціону рівненське комунальне підприємство вкотре підписало договір з Управлінням житлово-комунального господарства Рівненської міської ради.

Конкурент не знижував ціну, тож перемогло Рівненське підприємство

На поховання безхатьків та перевезення померлих на судово-медичну експертизу комунальники отримали 2 мільйони 188 тисяч гривень. На 12 тисяч менше від ціни на яку розраховувало УЖКГ.

Ціна похованя

Закинуті могили і гроші, які на це дають підприємству – мов, паралельні світи. Зв`язок ми спробували знайти, навідавшись на кладовище «Нове». Знімаємо прихованою камерою. Бо під запис тут не говорять. 

Намагаємося взнати чи треба платити за місце на кладовищі, а заодно скільки коштують послуги поховання.

– Викоп екскаватор, викоп, автокатафалк – 1 260 гривень. Але це без домовини. Викоп екскаваторний, катафалк і супровід похоронної процесії без домовини. Домовина сама дешевша, оптимальна – 800 гривень. Хрест десь в районі 300-400 гривень. Тобто на поховання ви повинні мати із собою десь приблизно три з половиною тисячі, – розповідає завідуючий кладовищами Спецкомбінату Дмитро Мельник. 

Це найдешевший варіант з церемонією і катафалком, який пропонують, щоб поховати рідну людину.

– На сьогоднішній день в Україні земля безкоштовна. Ви тільки платите за послугу. Тобто за викоп. За ручний, або за екскаватор. Тобто за ділянку ви нічого не платите, – говорить завкладовищами. 

На похорон одного безрідного витрачають менше – 2 тисячі 400 гривень.

Але все не так просто. Ми знайшли екс-працівника, який бачив, як насправді ховають безхатченків. 

– Ніякого супроводу. Ніяких хрестів там не ставиться. Там ставиться просто табличка і номер. На це супровід над могилою є, я не знаю, цей батюшка, який, будем казать, там числиться. Там єсть така людина от. І ці люди, які опускають, – розповідає колишній працівник спецмедбригади КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» Василь Дроздюк.

Він забирав безпритульних так:

– Просто дерев`яна коробка і всьо. Більш нічого не було. Не знаю, як зараз. Тоді було так.

Іноді у секторі з могилами безпритульних ховають людей, у яких на момент смерті не знайшлося родичів. Бувають випадки, коли рідні шукають могилу близької людини і знаходять. Василь Дроздюк розповідає про почуте:

– Прийшла людина, шукала свого безрідного. Десь там приїхала з іншого, з Росії чи звідки. Десь здалека. Людина була безрідна похоронена. Але цій людині запропонували суму похорон. У що обійшлося. Коли, розкопали, витягли, а там не оказалось нічого. Тільки одне тіло. Даже ніяких тряпок. Так шо отаке було.

На вулиці навіть не надіються на достойних похорон. Рівненський безхатько Анатолій з Макіївки каже, що втратив кількох своїх друзів з минулого року. Він переконаний, що по-людськи їх не ховали.  

– Як їх ховали? 

– Кулёк, я не знаю. Ну не гроб же! Гроб стоит денег. 

За сімома замками: таємниці Спецкомбінату

В самому Спецкомбінаті не люблять ні зайвої уваги, ні запитань про роботу. Побачивши журналістів, охоронець одразу телефонує керівництву. Але не встигає зачинити прохідну. Тож ми потрапляємо на територію підприємства, яке належить рівненській громаді. 

З приміщення вибігає стривожений директор Микола Володько – товариш міського голови Рівного Володимира Хомка.

Він кудись поспішає. За коротку розмову, яка більше нагадує вмовляння,  тричі каже: «До побачення».

– Вибачте, а ви зі мною говорили чи я хочу з вами говорить? (...) Я не хочу з вами спілкуватися. До побачення. (розвертається і йде).

– Я вас прошу, будь ласка, поспілкуйтеся з нами, ми хочемо розібратися, – журналістка.

– Ви зі мною хочете розібратися? Я злочинець?

– Ми не з вами хочемо розібратися, а з тим як працює підприємство.

– Розібратися ви хочете зі мною? Подавайте інформацію офіційну. І ви будете розбиратися.

Поспілкуватися Микола Володько погоджується без камери. Про тендер говорить не охоче. У нього закрилася образа на наших журналістів, які рік тому досліджували ритуальну тему. Директор Спецкомбінату здогадується чому ми прийшли – бо пройшов тендер. 

– Так точно. Безрідних і спєцмєдбригада. Ето ваша сама тєма. Два слова можу розказати, щоб ви просто знали. Чому по цій темі з журналістами не хочу говорити. Тому що є тема поховання безрідних і транспортування загиблих людей, померлих. Треба просто розділити, – каже директор КП «Спецкомбінат-ритуальна служба».

Колишні працівники підприємства розповіли нам про давні і дружні зв`язки свого начальника з мером Рівного Володимиром Хомком. Кажуть, через ці стосунки Спецкомбінат ще довго виграватиме тендери. На підприємстві перешіптуються, що Хомко і Володько – шкільні друзі і, можливо, куми.

Ми перевірили. У школі-ліцеї № 2 у Рівному пам`ятають таких учнів. Юний Володимир Хомко вчився у 8-Б класі, а Микола Володько в паралельному – 8-А. Шкільні роки минули, а дружба залишилася. Адже хто як не друг допоможе вкотре стати мером. Так Микола Володько числиться серед засновників громадської організації «Блок Володимира Хомка», створеної наприкінці 2009.

Через рік Хомка повторно обрали на посаду міського голови. А вже у березні 2011-го Микола Володько очолив Спецкомбінат. До нього підприємством довгий час керував теперішній заступник мера Олексій Хмилецький і нині інженер Спецкомбінату Анатолій Вовк, який втік від журналістів на кладовищі. 

Тендер одного монополіста 

В умовах тендеру йдеться про поховання тридцяти безрідних за рік. Множимо 30 на суму поховання безрідного – 2 400 гривень. Отримуємо 72 тисячі, які йдуть на їхнє поховання із суми тендеру в понад два мільйони.

Проте скільки ж їх ховають насправді не знає ні завкладовища, ні директор Спецкомбінату.

– Ну десь в середньому, я думаю, шо десь буде тридцять. Але…тобто бачте, є такі, шо. Розумієте, безрідна людина – це не та безрідна тобто яка. Із них безрідна – це яка, ну як вам сказать, ну, шо вона померла, в неї нема родини. В відсотків 20 є люди, тобто дочки, діти, які від них просто відказуються. Знаєте із-за чого? Того шо людина вживала алкоголь, – каже завкладовищами Мельник. 

– Ну десь від 15 до 20. В залежності як в який рік получається, – говорить Микола Володько. 

У рівненському Бюро судово-медичної експертизи, звідки і забирають на кладовище померлих безхатьків зовсім інша інформація.

– А їх, знаєте, не так багато. Їх в минулі роки тако було більше. Ну я знаю. В рік було чоловік 20-25. Зараз безрідних дуже рідко. Зараз, ми знаєм, чоловік 5 в рік, – розказує журналістці заступник начальника Бюро судмедекспертизи В`ячеслав Ніконов. 

На годиннику 11-та ранку. Кабінети в адмінприміщенні Спецмедкомбінату зачиняються один за одним. Лише у двох ми застали працівників. Як нам розповіли у приймальні директора, решта персоналу адміністрації – або у відпустках, або гуляє по підприємству. Гуляють інженер, економіст, бухгалтери. В пік робочого дня.

А десь за одними із дверей Спецкомбінату побудована ще за попередніх керівників сауна. Про неї нам розповіли колишні працівники. Кажуть, так відпочиває керівництво.

Намагаємось поспілкуватися з працівницею бухгалтерії. 

– Доброго дня, ми журналісти. Можна з вами поспілкуватися?

–  Я нічого не знаю, я нічого не скажу. Це до керівництва. Що ж я вам скажу. 

Вона без зайвих коментарів зачиняє двері перед нашими обличчями. І так зробила не лише вона.

Окрім відповідей на питання, працівники приховують свої імена та посади. Побачене сильно контрастує з обвішаними грамотами і подяками стінами.

На подвір`ї Спецкомбінату бачимо асортимент пам`ятників, автобуси, які слугують катафалками. 

Сфотографува із середини автобус теж не дають. Водій одразу телефонує шефу. Потім втікає. 

Йдемо на виробництво. У одному з цехів виготовляють домовини, які потім Спецкомбінат продає за цінами від восьмиста до трьох тисяч гривень.

Спецкомбінат заробляє ще на виготовленні пам`ятників, надає родичам померлих катафалки, ремонтує сходи у Рівному тощо. Звідси і дохід. Але щороку воно отримує кругленькі суми на поховання безрідних і перевезення померлих у судмедекспертизу. Як радив Микола Володько, теми треба розділити. Так і робимо. Переконаємось за що платимо Спецкомбінату. 

Старий УАЗ для заробляння мільйонів

Можливо, такі ціни зумовлені якимось додатковими послугами чи особливим підходом до кожного клієнта? Ми протягом тижня шукали авто, за послуги якого Спецкомбінат отримує міські мільйони.

Спочатку сподівались побачити на Спецкомбінаті. Двічі караулили у бюро судмедекспертизи. Знайшли. Старий УАЗ і бригаду, що складається з водія і санітара, коли вони прибули на місце вбивства. 

– А безрідних вони взагалі приїжджають не УАЗіком, вони приїжджають грузовою машиною з трунами, – діляться у судмедекспертизі, як забирають тіла безрідних. 

Василь Дроздюк розповідає, що іноді померлих возили тим самим автомобілем, яким і працівників. 

– Це була спеціально машина видана для спецмедбригади. Вона так і називається. Цим автом тільки треба возити покійників. Вот. Але коли ця машина виходила з ладу, там була друга машина, яка була теж видана. Але нам її не давали. Вона працювала по хазяйству, – розказує колишній санітар спецмедбригади КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» Василь Дроздюк, – От. І цією машиною, коли наша ламалась, але ж це не можна було, шо коли автомобіль поламався, і покійний буде чекати, їхали цим автомобілем.

На послуги чудо-машини і бригади з двох людей, якщо порахувати із суми тендеру, місто витрачає близько шести тисяч гривень на день.

Виїжджати доводиться один-два рази на добу. Тільки санітар і водій. Василь Дроздюк сім років доставляв померлих на судмедекспертизу. У нього не було жодної підготовки і спецдозволу на роботу.

– Можу розказати як брали мене. Я проходив медогляд. Терапевт запитав: «Ви покійників боїтеся?». Я говорю – та ні, чого ж їх бояться, говорю. Я до цього робив м’ясником, яка говорю різниця мені, що робить, – ділиться досвідом працевлаштування Василь Дроздюк. 

У підприємстві давали одні рукавиці на місяць. Економія на мішках для трупів, на носилках, навіть на молоці, яке мають безкоштовно давати на небезпечних роботах.

– Ніякої підготовки. Даже спецодягу нам не давали. Ми добилися. Рукавиці даже видавали одні на місяць. Потім стали видавати нам частіше. А то були даже і на три місяці. Так шо про спецодяг... Я, наприклад, спецодяг получив один і за сім років. І як вже прийшов пан Володько, тоді я отримав в 13-му році спецодяг і мене звільнили – за нього я заплатив гроші, – говорить Василь Дроздюк. 

В таких умовах спецмедбригада перевозила близько чотирьохсот тіл за рік. Це померлі внаслідок раптової смерті чи загиблі, наприклад, в ДТП.

Як бачимо, мова не йде про особливе авто, високі зарплати, велике навантаження (бо доставляють 1-2 тіла за день), спорядження для доставки тіл – чим можна було б пояснити захмарні ціни. 

Досвід, коли аналогічну послугу надають приватні підприємці в Україні є.

Ми запитали у Івано-Франківському Департаменті житлово-комунальної політики та благоустрою як їм вдається вкластися в цю суму. 

– 800 тисяч вам вистачає на рік?

– Не знаю чи вистачить. Це буде залежати від того який бензин буде, як що в державі, ніхто не знає наперед. Поки що визначили таку суму. Оголошуємо. Якщо потім підросте вартість бензину, матеріалів, щось таке, то тоді будем ще раз проводити, – каже відповідадьна за тендер Тетяна Бойчук. 

Скільки ж ми втрачаємо, коли виграє монополіст?

– Місто Рівне, Луцьк, Івано-Франківськ приблизно однакові за населенням, розмірами, – розповідає керівник ГІ «За чесний тендер» Святослав Клічук, – Я думаю мільйон ми точно переплачуємо, 

Згідно з документами, у 2016 році безцінне для міста підприємство виграло тендерів більш як на 4 мільйони гривень. Це окрім цих більш ніж 2-х мільйонів, які мають бути витрачені в 2017 році.

З почутого і побаченого робимо висновок: за ці понад 2 мільйони, які по факту платимо за виконання двох конкретних послуг, працює все підприємство. Яке, нагадаємо, і без того заробляє. 

– Підприємство в цілому займається наданням цих послуг (по тендеру – авт.). Тобто підприємство в цілому отримує тендери. І підключає всіх працівників, які повинні. Економіст прощитує, транспортне забезпечує транспортом, винос, поховання все це. Це робота всього підприємства, – каже директор Спецкомбінату Микола Володько. – Є зміна. Цього тижня пройшла зміна, сьогодні підготували могили – похоронили.

Чому миплатимо за роботу 80-ти працівникам Спецкомбінату, замість бригади з кількох людей? Відповідей ми не почули. 

Підготували. Захоронили. Переконують, що на могилки без імені ставлять дерев’яного хреста, який витримує кілька років. Хрестів ми так і не побачили. Робимо висновок – гроші на хрести просто списали.

В судмедекспертизі нам, по-дружньому порадили, не надто заглиблюватися у тему поховання бюджетних грошей.

– Ну взагалі, я вам чесно скажу, це дуже опасна тєма. Дивіться, розказую. Там в інших областях і до стрільби доходить за похоронний бізнес, – радить заступник начальника Бюро судмедекспертизи В`ячеслав Ніконов, посміхаючись. 

Анна Калаур, Марта Дмитришин, Валерій Мартинюк, Рівненське агентство журналістських розслідувань.

Ключові слова: 

Коментарі

Додати новий коментар

Правила коментування сайту
CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.