Бюджет 2017: у новому році заплатять всі!

Бюджет – фінансовий кошторис країни, де прописані всі правила і цифри за якими житиме країна цілий рік. Цей документ визначає, як і за що ми житимемо, за що і кому будемо платити і скільки заробляти. При цьому одні зароблятимуть мільйони, а інші… як Бог дасть. В ніч з 20 на 21 грудня Верховна рада України схвалила державний бюджет на 2017 рік.

Хто «за»?

Майже всі бюджети за часів незалежності України приймались вночі. Чесно, ніколи не міг зрозуміти наших народних  депутатів. За кілька місяців профільні міністерства формують пропозиції, пишуть супровідні листи і аргументацію, чому саме стільки потрібно на той чи інший напрямок. Чому саме такий відсоток має значитись, чому саме такий рівень інфляції… І ще багато таких «чому». Потім це все зі сварками і дискусіями проходить через профільні комітети парламенту і врешті-решт, після схвалення бюджетним комітетом Верховної ради вноситься на розгляд у сесійну залу.

Тут знову дискусії і правки. Сотні правок. Голосування документу «у першому читанні» і відправка його на доопрацювання. І знову весь шлях з початку: міністерства, пропозиції, аргументації, профільні депутатські комітети…

А потім, за ніч депутати вносять приблизно 1200 (так, саме тисячу двісті) правок в документ і після безсонної ночі тиснуть на кнопки і потім сильно тим пишаються. Мовляв, бюджет не ідеальний, але ми його прийняли до нового року. От тут мені хочеться завжди спитати: «і що з того?». Це ніби будівельники будували житловий будинок, але в них вийшов туалет. Нічого страшного, зате вклались у терміни.

Але то все лірика, а ми давайте глянемо на те, що ж наприймали народні обранці. І те, хтоо ж за цей документ голосував і відповідно – несе за нього відповідальність.

Отож, документ набрав 274 голоси: 74 – фракція Народного фронту, 24 – депутатська група «Відродження», 18 – фракція Радикальної партії Ляшка, 13 - депутатська група «Воля народу», 5 – об’єднання «Самопоміч» та 122 – Блок Петра Порошенка «Солідарність». Цікаво, що у президентській фракції загалом 143 депутати, але 21 з них – не підтримали бюджет. В основному, це так звана група «європтимісти». Не підтримали бюджет на 2017 рік фракції ВО «Батьківщина» та Опозиційний блок. Майже повністю утрималась фракція Об’єднання «Самопоміч».

До речі, ті хто голосували «за» дивувались саме синхронності позицій «Батьківщини» і Опоблоку.

– Мені дивно бачити як політична сила, яка брала участь в Майдані, маю на увазі "Батьківщину", тепер синхронно з Опоблоком ставить палки в колеса. Так, документ не ідеальний, але він кращий ніж бюджет минулого року. – каже народний депутат від БПП «Солідарність» Олександр Дехтярчук.

Дали і забрали

Пам’ятаєте є таке слово «децентралізація»? Це коли центральна влада делегує на місця більше повноважень і обов’язків. Під це почали створювати об’єднані територіальні громади.

Так от, дивлячись на бюджет 2017 року починає складатись враження що від самої децентралізації залишається лише слово.

Минулого року в  місцеві бюджети віддали акциз з продажу цигарок, алкоголю та 5 відсотків від акцизу пального. Села, на території яких знаходяться АЗС відразу відчули ефект. Подекуди місцеві депутати навіть розгубились, не знаючи куди потратити гроші, які на них «впали». Тепер їм буде легше – більше не впадуть, бо акциз від пального тепер буде йти в столицю. І вже потім, за якимось принципом розподілятиметься на місця. Вже таке бачили, знаємо. Як кажуть в народі: запийте холодною водою.

Хоча дехто з депутатів Рівненсьької облради вважає, що краще такий бюджет ніж ніякого.

– Звісно питання до державного бюджету є, але добре, що він прийнятий і в новому році піде  фінансування на важливі проекти і галузі. – каже депутат Рівненської обласної ради від БПП «Солідарність» Віталій Ундір.

Але звідки наповнювати дохідну частину місцевих бюджетів. Є звісно акциз на цигарки і алкоголь. Їх, до речі, знову підняли: цигарок – на 40 відсотків, а алкоголь – на 15 відсотків. Це означає, що пачка цигарок зросте приблизно на 4-10 гривень, в залежності від марки. А спиртне і пиво на 1-15 гривень. Та я скептично ставлюсь до того, що від цього наповниться бюджет сіл і селищ.

Селяни, як не пили «казьонки» так її пити й не будуть. Хіба якусь «пальонку» розлиту в одному з гаражів найближчого райцентру. Але цей товар акцизом не обкладається і в бюджет прибутку не дає. Приблизно та сама ситуація й з цигарками: контрабандні цигарки з Молдови будуть ще більш популярні в українських селах.

Що ж стосується міст, то тут ситуація дещо інша. Алкоголю споживається менше. Одні менше споживають, а інші переходять на самогон марки «у менетотовселітакудобруробить». З цигарками ще цікавіше. Серед моїх знайомих все більше тих, які покинули палити. Здоровий стиль життя все більше входить у моду. Тим більше, що палити без фільтру – поганий тон, а платити 30 гривень за пачку – не по кишені.

Звісно це має свій позитив – нація стане здоровішою. Однак питання наповнення бюджету, а відтак будівництво якісних доріг, розбудова інфраструктури тощо, залишається відкритим.

– Дохідна частина роздута. Для прикладу: там закладено 10 мільярдів гривень надходжень від спецконфіскації. Хоча незрозуміло як відповідний закон буде працювати і звідки візьметься така сума. – каже народний депутат від ВО «Батьківщина» Сергій Євтушок.

Ще один цікавий момент. При створенні об’єднаний територіальних громад на їх розвиток має виділятись чимала сума. Це було одним зі стимулів для об’єднання та проведення адмінреформи. У бюджеті на 2017 рік вказано, що цей напрямок фінансуватиметься за рахунок доходу від проведення спец конфіскацій. По простому: грошей Януковича і його команди. Але ні закону, за яким має проводитись конфіскація, ні самих грошей в наявності поки що немає. І не зрозуміло чи будуть взагалі.

Платіть за все!

За рішенням народних депутатів, з нинішнього року місцевим бюджетам доведеться багато за що платити самим. Так наприклад фінансування утримання всіх навчальних закладів включно з профтехучилищами буде повністю за рахунок місцевої влади. Звідки знайдуться на це гроші? Питання без відповіді.

Пільговий проїзд у громадському транспорті тепер теж «головний біль» місцевої влади. Якщо раніше компенсація за перевезення пенсіонерів і пільгових категорій надходила з державного бюджету. То тепер це питання бюджету місцевого. Тобто: маєте гроші – возите, а не маєте – хай пільговики і пенсіонери платять.

І тут у мене виникає питання: як і хто платитиме? Пільговики і пенсіонери є в кожному селі. От їде маршрутка, автобус, електричка чи тролейбус (я такі, що їдуть за межі міста через прилеглі села) і в нього сідають пільговики і пенсіонери. За них платитиме кожне село чи місто де вони живуть чи тільки те, де «прописаний» громадський транспорт. Як це визначатиметься? А може возитимуть по паспорту? Зайшов в тролейбус, показав прописку: місцевий – їдь, приїжджий – плати.

Але не бюджетом єдиним «порадували» місцеву владу у 2017 році. Додало «радості» місцевим радам й НКРЕКП своєю постановою від 23 грудня за номером 2358. Раніше вуличне освітлення, яке фінансується за рахунок місцевої скарбниці, здійснювалось за спеціальним, значно нижчим тарифом ніж для споживачів. Тепер же, за рішенням Нацкомісії регулювання енергетики вуличне освітлення йтиме за звичайним тарифом. А це майже вдвічі більше ніж за нього платили раніше.

Це все схоже на ситуацію, коли ви прийшли у рибний ресторан де вам пропонують самому зловити собі рибу. Але вудки не дають і д ставка не пускають. Зате приносять чек до оплати за замовлену вами страву. І чек чималенький. Чи вистачить на нього грошей і що буде, якщо не вистачить – побачимо наприкінці 2017 року.

- Бюджет 2017 року, зокрема я кажу про бюджет міста Рівне, це документ, який дасть змогу жити. Але він не дасть можливості розвиватись місту. Розвитку у бюджеті 2017 року нема. І немає того перевиконання, яке у нас було в 2016 році. – говорить депутат Рівненської міської ради від ВО «Свобода» Олег Карпяк.

У більшості депутати місцевих ради мають багато претензій до головного кошторису країни. Саме в частині урізання надходжень і навішування додаткових видатків. Щоправда урізали народні обрані не все і не всім. Так для прикладу в новому бюджеті передбачено близько шести мільярдів гривень дотацій на сільське господарство. Точніше – на птахівництво. І тут виникає ще купа питань. Для прикладу: навіщо субсидувати один з найбільш прибуткових сегментів? У той час, як є напрямки сільського господарства котрі насправді потребують підтримки. Чи: навіщо давати шість мільярдів на птахівництво, яке майже повністю контролюється кількома, далеко не бідними, корпораціями? Можливо відповідь знаходиться у прізвищах засновників і власників цих корпорацій. Частина з яких або самі є народними депутатами, або мають в парламенті своїх лобістів.

От така от історія, про парламентських сорок-ворон, які одним дали кашки, а іншим дульку.

Коментарі

Не втрачають актуальності результати фахового дослідження, проміжний звіт якого дає розуміння факторів сприяння та перепон добровільного об’єднання громад, значимості та особливостей використання збільшених фінансових ресурсів, нових повноважень, недооцінених інструментів розвитку територіальних громад тощо. Детальна інформація та ключові експертні рекомендації, які слід враховувати у 2017-му - http://dif.org.ua/article/detsentralizatsiya-rezulbtati-vikliki-i-perspe...

Додати новий коментар

Правила коментування сайту
CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.