Голова Рівненської райради В.Стельмах: “Я не сто доларів, щоб усім подобатися”

Записати розмову із головою Рівненської районної ради Віталієм Стельмахом планувалося іще у першій декаді грудня. Співрозмовника обрали невипадково, адже Рівненський район є одним із ключових в області.

Із Віталієм Петровичем вдалося зустрітися лише в кінці минулого тижня. Раніше плани про інтерв’ю довелося змінити через підготовку голови до сесії.

Зустрілися у рівненському кафе, замовили чай.

— Я більше люблю каву, але останнім часом помітив, що випиваю її дуже багато, тому пробую замінювати чаєм, — говорить Стельмах, розмішуючи цукор в імбирно-обліпиховому напої.

— Ви вже прозвітували за рік роботи? Є чим похвалитися?

— Залучили у район на кожну гривню ще двадцять. Із 100 млн Державного фонду регіонального розвитку наш район одержав 20 млн гривень. Ми виконали і перевиконали бюджет — при тому, що у середині року мали дефіцит у 8 млн, однак його вдалося ліквідувати.

Забезпечили всі соціальні гарантії для працівників галузі освіти, навтіь усі виплати для технічних працівників. Втримали штатну чисельність у медицині, не скоротили ліжкомісця. Усі поточні ремонти теж зробили. Також відкрили районний Центр надання адміністративних послуг, центр первинної правової допомоги. Максимально, наскільки маємо можливості, допомагаємо АТОвцям, їхнім сім’ям. Багато зробили на сході для м. Попасна.

— Відчувається, що вчора Ви були на сесії (журналіст усміхається. — Прим. ред.) — відповідь по-армійські: чітко й конкретно. А оцінити масштаб допомоги можете?

— Вважаю, що благодійність, віра, патріотизм не вимірюються, це речі для кожного особисті, не публічні.

— Добре. Повернемося до досягнень — що можна виокремити щось одне, найважливіше за останній час?

— Закінчили будівництво двох об’єктів, які стояли з часів СРСР. Це житинський садок і школа у Шпанові — її саме зараз завершуємо. Вдалося, бо вчасно заявилися до Державного фонду регіонального розвитку і завдяки роботі депутата Верховної Ради України Юрія Вознюка.

— А що вважаєте для себе особистим досягненням?

— Із особистого… Певно те, що цьогоріч уперше за останніх 4 роки — які у мене були дуже насичені роботою і різноманітними змінами — вдалося повноцінно провести відпустку - два тижні грівся на морі.

Чоловік я невибагливий. Для мене виділити якусь вільну хвилину особисто для себе — уже велике досягнення. У суботу-неділю завжди приділяю комусь час. Наприклад, їжджу до матері в село допомагати. Зараз син навчається в 11 класі — намагаюся більше часу приділяти йому, щоб він вчився, щось допомагати, підтримувати.

— Визначилися куди він вступатиме?

— Який університет — ще не вирішили. А напрямок — юридичний. Син тягнеться, старається, цікавиться процесами, як політичними, так і тими, що відбуваються у суспільстві. Йому це цікаво.

— Були якісь складнощі за цей рік, окрім величезної завантаженості на роботі?

— Найважче було перелаштовуватися ментально, особливо порівняно з попереднім роком — не всі ще досі розуміють, що в країні війна. Контраст — займаєшся мобілізацією і проханнями наших хлопців із АТО, й одночасно стикаєшся з людьми, які приходять і кажуть: давайте нам фестиваль.

— Що хотілося би втілити в новому році, які є плани?

— Маю дуже приємне знайомство — із Ольгою Яковлевою, яка працювала у психологічній службі Євромайдану. Дуже сильна жінка - днями і ночами працювала з нашими хлопцями-військовими і їхніми родинами. У неї можна повчитися як витримувати шалене психологічне навантаження.

У новому році хочемо більше уваги приділяти її проекту психологічної реабілітації АТОвців, вивести його на більш офіційний рівень. Це справді важливо. Планується, що цим на місцях займатимуться фахівці за принципом роботи служби соціальних працівників. Люди у селі знають мобілізованих, їх сім’ї, їхні проблеми та тих, кого війна вразила найбільше.Вони краще знають з ким треба працювати, хто потребує допомоги.

— Як оцінюєте процеси, що відбуваються в контексті подій в Україні, в області, у райцентрі? На Вашу думку ми рухаємося до кращого чи регресуємо?

— Питання в тому, хто як ставить пріоритети на місцях. Тобто, чи хочуть люди організовувати єдиний план розвитку і діяти, чи вони керуються позицією доведеною по партійній вертикалі зі столиці. З цього варто починати. Нам у районі це вдалося — є співпраця з райдержадміністрацією. Більше того, у нас є спадковість — тобто і я, і Володимир Пилипчук втілюємо плани, розвиваємо досягнення один одного (варто пояснити, що у Рівненському районі відбулася взаємозаміна — Віталій Стельмах очолив райраду замість Володимира Пилипчука і навпаки. — Прим. ред.).

— Останнім часом ширилися чутки, що нібито під Вами “хитається крісло”. У чому ситуація? Вона вирішилася?

— Думаю, подібні розмови були про кожного, хто обіймав якусь посаду. Питання в тому, хто і як сприймає ці чутки. Я на посаді й мені треба працювати у певних рамках і за певними правилами. Це може комусь не подобатися. Однак я ж не 100 доларів, щоб усім подобатися. У мене є життєвий принцип - не ставлюся до людей гірше, ніж ставляться до мене. До речі, нині дуже допомагає момент того, що з 2013 року район не має повноважень із розподілу землі.

— Це були спроби, певною мірою, “торгу” чи впливів зі сторони деяких депутатів?

— Не виключаю цього. Однак, зауважу, що я завжди готовий до діалогу і конструктиву. Готовий домовлятися, шукати компроміси у будь-яких питаннях, спільно вирішувати проблеми.

— Насуваються свята, у наших читачів буде більше вільного часу - що рекомендували би переглянути з фільмів?

— Особисто мені подобаються історичні фільми, в тому числі про великих полководців та імператорів. Хотілося б переглянути деякі документальні фільми, зокрема, “Хвост виляє собакою”.

— А які книги хотілося б почитати?

— Взагалі подобаються історичні книги. Останнє, що читав, — про Тамерлана.
Чув і хотілося б почитати книгу турецького філософа Руфі.

— Що побажаєте читачам напередодні Нового року і Різдва?

— Взаєморозуміння, терпіння, добра, миру та здоров’я обов’язково! А насамперед — мирного неба над головою, бо нині це головне!

Коментарі

Додати новий коментар

Правила коментування сайту
CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.