Сесія Рівнеради: скандали, театр і колядки

Я люблю ходити на сесії Рівненської міськради – майже так само, як і ходити в театр. Тут теж є драматургія, сценарій, актори, масовка і глядачі. Але є дві відмінності. Перша, це те що учасники дійства є відразу й глядачами. Друга – на відміну від театру тут є постійна імпровізація і не завжди сюжет розгортається так, як це задумав режисер. Цього разу було кілька сюжетних ліній і всі вони розвивались (мені так здається) не за сценарієм.

Відлуння Різдва

Розпочалась сесія з колядок. Багатодітна родина яка налічує, як сказала б моя покійна бабуся, «дев’ятнадцять душ» завітала на сесію. У цій родині багато прийомних дітей і вони щороку приходять колядувати. І щороку їх приємно слухати.

Хор дитячих голосів, під акомпанемент клавішних виконав кілька колядок. Красивих, гарно заспіваних і таких, які я (як думаю і більшість в сесійній залі) чули вперше. По закінченню співу діти отримали свою порцію аплодисментів. І цей момент мабуть був єдиним без агресивним цього дня. Бо далі почалось…

Бабат і «бабатушкі»

Пам’ятаєте під час Революції Гідності виник такий термін – «тітушки». Від прізвища Вадима Тітушко, який і став уособленням силових загонів режиму. На сесії Рівнеради з’явився новий термін – бабатушкі. Вже не згадаю хто його вчора сказав першим, але мова йшла про більше сотні людей, які прийшли на сесію в захист депутата Олександра Бабата.

Тут були різні люди. Бачив хлопців з бійцівського клубу «Праджат». Були кілька літніх жінок, казали що виборці з округу. Було кілька десятків чоловіків з виглядом «роботяг». Припускаю, це робітники з будівництв, які ведуться фірмами пов’язаними з  Бабатом. Були й жінки молодші, серед яких помічниці депутата і директори тих же фірм.

У людей в руках були плакати. Жіночка стояла з транспарантом на якому було написано: «Не допустимо самосуду над Бабатом». Про який самосуд йшлося, мені важко сказати, адже депутат спокійно живе вдома, ходить і їздить вулицями міста. І ніхто його не чіпає. Чи може самосуд, це розслідування у справі загибелі Андрія Артвінського, яке веде поліція і з яким ймовірно пов’язаний депутат Бабат?

Я підійшов до чоловіка, який тримав у руках плакат з написом: «Нам потрібна правда, а не сенсації». Я запитав, про які «сенсації» йде мова? Чоловік відповів, що про ті, які пишуть ЗМІ. Було видно, що йому не хотілось спілкуватись, він постійно «блукав» очима не дивлячись мені в очі. Я попросив уточнити, що саме має на увазі чоловік. Думав зараз, що зараз мені розкаже про несправедливі звинувачення стосовно смерті робітника на будівництві. Але чоловік сказав інше: «Те що пишуть що він нечесно заробив свої гроші». Мені стало ясно, що насправді люди, які прийшли – не в темі. Їм, скоріш за все, сказали, що треба прийти.

Я почав пояснювати чоловіку, що насправді мова йде про загибель людини на будівництві і про вимоги провести об’єктивне розслідування. Що нас, журналістів, обурюють спроби депутата погрожувати і тиснути на журналістів, які про це пишуть. А щодо мене особисто, то єдина моя претензія про «нечесність» Бабата, це те, що він спочатку захопив пів гектара землі, побудував там будинок і всю інфраструктуру. А потім, вже будучи депутатом, кілька років узаконював, отримуючи безкоштовно, під різними виглядами на свою маму.

Я запитав у чоловіка, на вигляд, звичайного робітника, чи він би зміг так зробити у Рівному. Він відвів погляд і пробубнів: «зміг би». Насправді, йому ніколи не світить отримати пів гектара у Рівному, чи будь де, безкоштовно і він це знає. Тому що не депутат. Але саме такі як він виберуть саме тих, хто зможе і для кого це норма. Так само як є нормою, за умовну «гречку» отримувати депутатство. Та полишимо цю тему і повернемось до сесії.

Від імені рівненських журналістів і Рівненської обласної організації «Незалежної медіа-профспілки» зачитав звернення до міського голови та депутатів, з проханням розібратись і дати оцінку діям та висловлюванням депутата Бабата стосовно журналістів Інни Білецької та Дмитра Бондара. Підписаний текст звернення передав міському голові Володимиру Хомку, секретарю міськради Сергію Паладійчуку та прокурору міста Володимиру Самардаку. Таке ж звернення передали начальнику управління Нацполіції у Рівненській області Валерію Присяжнюку. Ще на стіл депутатам розклали текст звернення та листівки із закликом «Не будь як Бабат».

Цього ж дня у прес-центрі управління Національної поліції у Рівненській області дав прес-конференцію заступник начальника Олександр Панасюк. Він розповів, що у слідства є достатньо підстав та доказів, щоб оголосити Олександру Бабату підозру за статтею «приховування чи не повідомлення про тяжкий злочин». Ця стаття передбачає від умовного терміну до трьох років позбавлення волі.

Боротьба за «Небесну сотню»

У гуртожитку на вулиці Небесної сотні, неподалік залізничного переїзду, живе 35 сімей. Живуть давно, дехто вже в третьому поколінні. Ще минулого року тут розгорівся конфлікт. Мешканцям запропонували відселитись, під приводом проведення ремонту. Однак люди запідозрили, що їх хочуть просто виставити на вулицю, а на місці  гуртожитку зробити стоянку для торговельного центру «Партизан» чи побудувати теж щось схоже на торгово-офісний центр.

Аби убезпечити себе від втрати житла, мешканці вимагали дати їм право приватизувати кімнати, а вже тоді відселяти і проводити ремонт. Однак міський голова відмовлявся це зробити, аргументуючи тим, що за Законом він не має права давати дозвіл на приватизацію житла в аварійному будинку. Люди наполягали, що будинок не маж офіційного статусу аварійного.

Майже цілий рік точилась справжня війна між міським головою і депутатом Рівнеради Романом Стасюком (Радикальна партія Ляшка). Який по суті став рупором мешканців гуртожитку у сесійній залі. Хомко звинувачував Стасюка у бажанні піаритись і популізмі, а той – в свою чергу, у бажанні залишити людей без житла, а на ділянці заробити.

В сесійній залі вкотре з’явились мешканці гуртожитку з плакатами і вимогами дати їм право. Міський голова навідріз відмовився підписувати дозвіл на приватизацію, навіть якщо таке рішення прийме міська рада. Інакше, за словами мера, йому доведеться сидіти, якщо щось станеться. Щоправда тут міський голова трохи кривив душею. Рішення ради – колективне. Міський голова рішення підписує, але не несе за нього кримінальної відповідальності. Бо це рішення колегіального органу самоврядування. Однак Володимир Хомко почав пропонувати Стасюку підписати таке рішення ради. При цьому добре розуміючи, що воно не матиме юридичної сили, оскільки замість міського голови депутат підписуватись не в праві.

Зрештою, після оголошеної перерви і емоційних перемовин керівник міста здався, депутати проголосували і мешканці гуртожитку отримають можливість приватизувати свої кімнати. От тільки тепер питання, чи у міської ради залишиться таке ж палке і рішуче бажання ремонтувати той гуртожиток.

На сесії Рівненської міськради розглядались ще кілька питань, але вони вже не мали того драматизму і накалу емоцій. Якщо ж вам цікаво, що наголосували депутати цього дня, зайдіть на сайт Рівненської міської ради. 

Коментарі

Автор пише "От тільки тепер питання, чи у міської ради залишиться таке ж палке і рішуче бажання ремонтувати той гуртожиток." А чому місто за бюджетні кошти має ремонтувати вже приватне житло? Де тут логіка? На мою думку мешканці обхитрили самі себе.

Додати новий коментар

Правила коментування сайту
CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.