Сьогодні в селі Кринички, що на Рівненщині, попрощались із сержантом Збройних Сил України Олексієм Капустяном, який загинув під час виконання бойового завдання в операціїОб’єднаних сил.
Вчора, першого грудня, сотні небайдужих зустрічали тіло Героя України на колінах, а сьогодні бойового побратима, сина, батька та молодшого командира провели в останню дорогу військовослужбовці Збройних Сил України, представники місцевої влади, громадських організацій, односельці.
Нагадаємо, що 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олексій Капустян загинув двадцять дев’ятого листопада внаслідок кульового поранення, несумісного з життям.
Як зазначив командир гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади підполковник Дмитро Лисюк, Олексій був старшим на своїй позиції. Під час провокативного обстрілу збоку російсько-окупаційних військ він прийняв командирське рішення та відкрив вогонь у відповідь. У цей момент його помітив ворожий снайпер.
У 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді оперативного командування «Захід» Олексій Капустян прослужив недовго – близько місяця. З перших днів показав себе як відважний командир, лідер військового колективу. Як молодший командир він був ініціативним, самовідданим, військовослужбовцем – справжнім патріотом України, професійним, стриманим та обережним воїном. На час поранення він перебував у засобах індивідуального захисту, та куля, на жаль, потрапила вище й лівіше від броньованої пластини.
Зі слів бойового побратима, односельця, товариша з дитинства й до останнього дня, старшого солдата Андрія Сая, хлопці виросли в сусідніх хатах. Андрій пішов до війська відразупісля школи, а Олексій з початком подій на Майдані поїхав до Києва, щоб протистояти антиукраїнським силам, а згодом у складі батальйону територіальної оборони «Горинь» виїхав на схід для участі в Антитерористичній операції.
Пізніше служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, 24-й механізованій бригаді, у бригаді «Едельвейс». Олексій Капустян був командиром відділення роти вогневої підтримки. Він завжди багато читав, навчався, досконало володів багатьма видами зброї. Він бувсправжнім патріотом України!
У Героя з Рівненщини в селі Кринички залишились мама, рідний брат та трирічна донечка Христина.
