Вчора на запрошення Eugene Novitsky прийняв участь в круглому столі «Перші кроки до автономізації медичних закладів». Були присутні керівники закладів охорони здоров'я, представники управлінь, міські та обласні депутати.
Не вдаючись в деталі, поділюсь своїми враженнями.
Мова йшла про автономізацію закладів, або, якщо точніше - про перетворення закладів охорони здоров`я на комунальні некомерційні підприємства.
Насправді - досить толкова річ, яка би дозволила суттєво оптимізувати роботу лікарні, перетворити її на структуру, яка би нарешті змогла ефективно модернізуватись, де стали би актуальними питання ефективності, якості, рентабельності, доцільності, зрештою - сервісу. Заклади могли би стати конкурентноздатними!
Але. Впродовж усієї дискусії з вуст депутатів та чиновників час від часу лунало словосполучення "неприбуткове підприємство". Вони знизували плечами: "Подумаєш - обмовились: некомерційне, неприбуткове - суть одна!.."
Я розумію - не всі є економістами. Але всі присутні мають вищу освіту, сподіваюсь? Бо навіть на базових заняттях з економіки будь-якого ВУЗу нам кажуть: "Головне завдання будь якого підприємства незалежно від форми власності та підпорядкованості полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання ПРИБУТКУ".
Спочатку я намагався поправляти людей, але потім зрозумів марність своїх зусиль: чиновники, депутати та деякі головні лікарі просто бояться цього слова. Панічно!
Їх мотивацію можна зрозуміти:
a) Для чиновників ситуація, коли підвідомчий заклад починає ЗАРОБЛЯТИ гроші є величезним гемороєм на всю голову - руйнується звичний уклад процесу управління, суттєво нівелюється вплив на керівника закладу, який з прохача перетворюється на господаря;
b) Для частини головних лікарів ця ситуація є непринятною, тому що треба починати ЗАРОБЛЯТИ! Треба ставати не просто "рішающим питання" та прикажчиком при чужих грошах, а менеджером підприємства. В деяких з них просто відсутні необхідні навики, а вчитись пізно, та і не хочеться. Радує лиш те, що такі спеціалісти - в меньшості;
с) Найбільш сумна ситуація з депутатами - для них словосполучення "офіційна державна платна медицина" є приводом розпрощатися з цілим табуном совкових електоральних бабульок. Та і самі вони, часто - вихідці з комсомольських "ячєйок" - не можуть втиснути в межі свого світосприйняття образ лікаря-офіційного мільйонера. Вони як можуть уникають таких формулювань, як "ринок медичних послуг", "рентабельність лікарні", "економічна ефективність медичного підрозділу". Звідки і з'являється дикий термін "неприбуткове підприємство".
Загалом, захід вийшов вдалим - багато хто зміг отримати конкретні відповіді на важливі питання, інші змогли задовольнити свою потребу у висловленні позиції.
Єдине, що мені не сподобалось - лишилось відчуття, що медицина ще не скоро вийде із позиції прохача та підніме голову. Надто вже шапка важка...
Юрій Поліщук, член ради обласної спілки учасників АТО Рівненщини, текст зі сторінки на Facebook.
