В Україні — майже 60 тисяч дітей, які ростуть без батьківської турботи. Це на 4% менше, ніж роком раніше.
Водночас кандидатів в усиновлювачі — лише 2 097. Формально це виглядає як 28 дітей на одного кандидата. Але за цифрами ховається складна реальність: більшість дітей у системі не можуть бути усиновлені юридично, бо мають батьків або законних представників.
1 150 дітей отримали нові родини загалом у 2025 році. Це на 10% менше, ніж у 2024-му. Ще 6 627 дітей були влаштовані під опіку та піклування.
Найбільше усиновлень — на Дніпропетровщині, Київщині (122) та Одещині (101). І водночас саме Дніпропетровщина має найбільшу кількість дітей під опікою держави — понад 7,3 тисячі.
Майже половина від усіх кандидатів — це люди віком від 40 до 50 років. Ще 41% — молодші за 40 років, і лише 10% — старші за 50.
«Сама процедура усиновлення є достатньо чіткою, зрозумілою і формально не надто складною, але вона тривала в часі. Серйозним бар’єром також є сама територіальна система підбору дитини: кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там. Раніше частково цю проблему вирішувала база Мінсоцполітики, де можна було побачити дітей, які не були влаштовані на місцевому рівні, проте зараз цей інструмент не працює, і в результаті кандидати часто просто не можуть знайти „свою“ дитину.» — пояснює адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко.
Також адвокатка зазначає, що значна частина дітей у системі — це не одна дитина, а великі родинні групи: троє, п’ятеро, інколи навіть більше братів і сестер. Розділяти їх не можна, тоді як більшість кандидатів готові прийняти в сім’ю одну дитину, максимум — двох. Взяти одразу трьох чи чотирьох готові одиниці.
Окрім усиновлення, дітей влаштовують й під опіку або піклування. Так, 6 627 дітей знайшли таким чином нові сім’ї у 2025-му. Це на 7% менше порівняно з 2024 роком.
.jpg)
