Якщо ви й досі сумніваєтеся, народжувати чи ні другу дитину, бо часу й так на все не вистачає, знайомтеся тоді з мамою Світланою Засєкіною. Енергії у цієї матусі вистачає на двох донечок дошкільнят Віталіну та Олесю, регулярне ведення групи в соцмережі “Дбайлива матуся”, виготовлення різноманітного хенд-мейду і до того ж… на власну вагітність. Світлана розповіла власні секрети вдалого поєднання роботи мами та творчої самореалізації, пише Міні-Рівне
Розкажіть, Світлано, про своє хобі:
Я люблю шити, клеїти, виготовляти щось цікаве. До вагітності я теж щось робила, але тоді на це не вистачало часу (!). Під час вагітності, а потім коли народила першу доньку, я стала цьому приділяти більше часу. Більшість моїх робіт для дітей, мої діти надихають робити те, що я роблю. На кожен новорічний ранок я сама шила Віталінці костюми. Минулого року вона була лисичкою, позаминулого – Зорро і перший рік вона була феєю. Костюми власного пошиття дуже відрізняються від інших однотипних зайчиків, вовчиків та сніжинок. Нам навіть, коли дали роль «стандартної» лисички, то я зробила оригінальну фатинову спідничку, на окуляри без лінз наклеїла фетрову маску і лисичка вийшла зовсім не схожа на інших. Цього року на свято осені Віталіна була Осінню, костюм я робила сама. На обруч наклеїла свіже листя, задекорувала паличку та зробила пишну фатинову спідничку. І звичайно, що Віталінці він дуже сподобався!
Ще коли була маленькою перша доня я мала великий проект – ялинка. На ній я, звичайно, ще вчилася робити іграшки, не все було ідеально, але дітям вона подобалась. Спочатку Віталіна її всюди тягала, обіймала, потім іграшки знімала, а ще через рік любила сама прикрашати ялинку.
Зараз Віталіна ходить у Школу естрадно-вокального мистецтва, вона вчить нотну грамоту. Я вирішила, що їй буде зручно мати власну папочку. У ній я зробила кишеньки на прості і кольорові олівці, у папку вкладається нотний зошит та розмальовки.
Як відпочиває така активна творча мама?
Активною я була завжди, навіть студенткою ходила на різні секції, гуртки, заняття. Я звикла жити у такому ритмі. Але коли я стала мамою вперше, мені відкрилася інша сторона життя. Я зрозуміла, що життя має інші спектри, які роблять його змістовним, цікавим, повним.
Я вважаю, що нам не потрібно відпочивати від дітей, бо ми відпочиваємо разом з дітьми. Наприклад, не справедливо їхати в Карпати удвох, а дітей лишати на бабусю. Коли запитують: «Чому ми їх завжди беремо з собою?», я завжди відповідаю: «А чому ми повинні їх залишати?
Тайм-менеджмент успішної мами
Денний час присвячений дітям, власні заняття та хобі можуть поєднуватися у спільних іграх з дітьми. Але разом ми можемо робити лише те, що безпечно, без голок і булавок. Вечірній час – суто для сім’ї. Час для власних занять та відпочинку настає тоді, коли діти лягають спати.
Дві-три години часу я займаюся своїми справами, хенд-мейдом. Всі мені кажуть: «Ти чому не спиш?». Але це ж і є мій найкращий відпочинок.
Я помітила таку особливість: чим більше у вас різних планів, занять, роботи, тим більше ви встигаєте зробити. Так само і з дітьми. Чим більше у вас дітей, тим більше роботи ви з ними зробите. Я коли була вагітною першою дитиною, у мене розкрилися нові можливості для власного хобі, для спільної із чоловіком справи. Ми багато гуляли, відвідували різні заходи. Але з появою другої дитини ми стали ще активніші. Тепер же, сподіваюся, з третьою дитиною ми темп теж не призупинимо…
Як бути всюди встигаючою мамою, як не піддатися рутинному життю у декреті?
Не потрібно бути супермамою. Я і сама себе нею не вважаю. Якщо мама хоче спати, вона повинна прилягти разом із дитиною. Якщо мама хоче робити щось інше – вперед. Усім членам сім’ї потрібна щаслива і адекватна мама.
Єдина порада: багато спілкуватися. Навіть з тими самими мамами, навіть про ті самі пелюшки. Зараз у Рівному є багато можливостей ходити на різні тренінги, заняття, перегляди фільмів. Цієї інформації є багато на «Міні Рівне». Головне – почати, потім вся інформація і люди знаходитимуться самі. Є мами, які живуть своєю роботою, які хочуть вийти на роботу мало не з пологового. І це теж нормально. Потрібно прислухатися до своїх відчуттів. Головне, насолоджуватися цим періодом декретної відпустки, радіти кожному моментові, навіть якщо це той чудовий час, коли дитина малює олівцями стіни.
