«Чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні». Мабуть саме ця народна приказка найкраще ілюструє те, що відбувалось у минулу п’ятницю, неподалік Рівного, у готельному комплексі «Айвенго». Тут під брендом однієї партії відбулось зібрання людей, яке закінчилось поясненнями під протокол поліцейським і відкриттям кримінального провадження. Котре у підсумку долучили ще одним епізодом до «справи Януковича».
Шпигунські ігри
Ще у першій половині дня прийшло СМС на мій телефон: «Сьогодні у Рівному збираються «сєпари» з партії Клименка. Будуть робити «картинку» для російських ЗМІ. Де і коли повідомлю пізніше». Для тих хто не знає, Олександр Клименко при Януковичі був міністром доходів і зборів. Втік з України разом з генпрокурором Віктором Пшонкою. Маєте пам’ятати кадри, як ця парочка зносить в аеропорту рамку металошукача і виривається зі спроб їх затримати.
Зараз Клименко знаходиться у міжнародному розшуку. Переховується в Російській Федерації. Звідти фінансує діяльність партії «Успішна країна», яка регулярно випускає підігріває настрої «потрібно домовлятись з Росією» та «Україні не потрібні європейські стандарти, бо у неї свій шлях». По суті, робиться потрібна «картинка» для російських і закордонних ЗМІ. З метою показати, що в Україні проти того, щоб зі зброєю захищати країну від Росії.
У п’ятницю мав відбутись черговий захід для потрібної картинки. В конференц-залі готельного комплексу «Айвенго» зібралось близько трьох десятків людей. Котрі за допомогою скап-зв’язку жалілись Клименку на своє нестерпне життя в «бандерівській» Україні. З того боку екрану Олександр Клименко і російські журналісти.
Та повернемось до того, як це відбувалось. Про місце і час я дізнався так само з СМС близько шостої вечора. Як виявилось, зустріч конспірувалась у кращих традиціях шпигунських фільмів. Люди, котрих везли на зустріч не знали про те, куди їх везуть. Кілька разів змінювалось місце ймовірного проведення заходу. Та зрештою стало відомо про те, що збираються в «Айвенго». Сім у машину і помчав до готелю на об’їзній трасі біля Рівного.
Громадське затримання
У дворі готелю вже було близько десятка знайомих та не знайомих облич. Тут були волонтери, ветерани АТО, громадські активісти, юристи та журналісти. Всі разом піднялись на четвертий поверх до конференц-залу – двері були зачинені. Але їх відчинили після наполегливого стуку. На екрані ще був бородатий дядько, який значиться у міжнародному розшуку. Однак зв’язок відразу обірвали, як тільки зрозуміли, що «картинка» розвивається в іншому напрямку.
Правознавець Гліб Олійник попросив всіх залишатись на своїх місцях, не панікувати не переживати. Та оголосив громадське затримання. Це юридичний термін, який визначає затримання громадянами порушників закону до прибуття поліції. Частина людей кинулись до дверей, але ті вже були зачинені. Їм пояснили, що хвилюватись не варто: в приміщенні є туалет, вода і можна спокійно чекати поліцію. На столі – кава і бутерброди. Вже пізніше, в розмові з людьми виявилось, що їм пообіцяли нагодувати і заплатити.
Поліція приїхала хвилин за сорок.
Різні люди
Тут важливо розуміти, що за люди зібрались на зустріч з людиною із банди Януковича. Третина – це жінки пенсійного віку, переважно російськомовні. У розмовах, дуже сильно шкодують за розвалом Радянського Союзу, вважають свободу і демократію непотрібними речами. І прагнуть порядку «як при Сталіні». До цієї категорії питань жодних.
Ще близько п’яти чоловік, це ті хто заробляють або відробляють. Мова йде про організаторів, які добре знали що роблять і чітко усвідомлювали можливі наслідки. Серед них найяскравішою була одна пані у чорній шкіряній спідниці, яскраво червоній блузці і чорній шкіряній короткій куртці. Вона мені нагадувала жінку у формі «SS» зі старих радянській фільмів про війну. Нагадувала всім: починаючи від зовнішнього вигляду і манерою розмовляти. Власне й до неї у мене жодних претензій. Переконаний, що претензії є у правоохоронців.
«Найцікавіша» третя категорія людей. Це звичайні собі жіночки. З торбами з базару, у «сірому» непоказному одязі. Вони поняття не мали, де вони, що тут відбувається і хто той бородатий дядько на екрані, якому вони жалілись на своє «важке і нестерпне» життя. Вони були тут, бо їм пообіцяли нагодувати і заплатити трохи грошей. Привезли їх всіх сюди на таксі. Навіть тих, які були з сіл.
Вони дуже просили їх відпустити. Бо вони ж «за Україну» і «не знали куди їх везуть» і «що там буде відбуватись». Їм просто були треба гроші… та й нагодують. От ця категорія найнебезпечніша.
Саме завдяки тому, що у суспільстві таких більшість, ми й маємо окупований Крим та війну на Донбасі. Саме «завдяки» їм в Україні обирають у владу корупціонерів і злочинців. Бо ж продуктовий пакет перед виборами чи двісті гривень за голос, це те що їм так потрібно. Їм дуже потрібні гроші, тому вони готові піти на якийсь мітинг і постояти там з якимось прапором. Якщо треба – щось покричати, на кшталт «Путін ввєді войска!». І вони ж нічого страшного не робили. Їм просто сподобались бутерброди і треба були гроші. А втому що війна – винні інші…
Після того, як правоохоронці їх опитали під протокол, цих людей відпустили. Їх уже ніхто не віз на таксі і їм довелось добиратись додому самотужки о десятій вечора. Можливо це дасть їм час і можливість зробити висновки. А можливо вони будуть злитись на волонтерів і ветеранів бо їм не дали насолодитись хал явними бутербродами, не дали грошей і вони мусять добиратись самі додому?
Дзвінок з ОБСЄ
Ця історія нагадувала про себе ще кілька днів. В варіанті російських та проросійських ЗМІ: нещасних людей утримували в заручниках озвірілі і мало не озброєні «айдарівці». Не знаю чи були серед ветеранів АТО ті хто воювали в «Айдарі», але саме цей підрозділ припав до душі російським засобам масової інформації. І у мене немає до них претензій. Уже давно не має…
Зате є претензії до деяких українських і зокрема рівненських ЗМІ. Чесно, я не розумію, як маючи у стрічці «Фейсбуку» безліч фото і відео з місця подій, коментарів і повідомлень учасників затримання, повідомлень поліції… Як можна примудритись розповсюдити інформацію про «заручників захоплених айдарівцями у Рівному» з офіційної сторінки партії Клименка «Успішна країна» у соцмережі «Фейсбук»?
А у неділю пролунав дзвінок на мій мобільний. Приємний жіночий голос, російською повідомив що належить до моніторингової місії ОБСЄ і теж цікавиться цими подіями. Найбільше – чи були серед тих хто «затримував заручників» бійці «Айдару». Довелось довго, в деталях, розповідати, як все відбувалось. Про туалети, курилку і каву, які були у розпорядженні «заручників». Про поліцію, яка приїхала і під протокол записувала пояснення присутніх. Про те, що були журналісти, волонтери і ветерани АТО. І про те, що не знаю чи були серед ветеранів «айдарівці», але точно переконаний, що людина, яка обікрала мою країну, живе в країні агресорі і знаходиться у міжнародному розшуку має сидіти у в’язниці. А не вест підривну діяльність в країні за допомогою грошей, скапу та жіночок зовні схожих на офіцерів «SS».
Вже коли я йшов з «Айвенго» волонтер Оксана Данилова сказала: «От точно такі самі слова я чула на Донбасі. Спочатку вони кричать «Путін ввєді войска», а потім починають розказувати, як палко і щиро вони люблять Україну».
