Поблизу Рівного археологи розкопали скелет самки лося періоду бронзового віку. Це приблизно 3-2 тисячоліття до нашої ери, розповів Суспільному керівник експедиції Олексій Войтюк. Рештки тварини цього історичного періоду на території області розкопали вперше.
Розкопки відбуваються на межі Рівного і Квасилова. Члени експедиції охоронно-археологічної служби Національної академії наук та краєзнавчого музею досліджують територію, яка є пам'яткою місцевого значення.
Саме тут виявили рештки черепа і кістки тварини.
«З огляду на специфіку черепа, можна припустити, що це лось, але відсутність рогів вказує, що це самка лося. Також, з огляду на розташування кістяка, можемо припустити, що це ритуальне поховання. Але наголошу, що це лише припущення, підтвердити це зможемо лише після аналізу кістяка тварини», – зазначив археолог.
Віднайдені рештки Олексій Войтюк попередньо датує періодом бронзового віку, це 3-2 тисячоліття до нашої ери.
Територія, яку досліджують археологи, є берегом річки Устя і колись тут було поселення.
«Це колосальний пласт матеріальної культури, культурного шару, тих самих об'єктів. Зараз майже тридцять об'єктів ми розкрили. І вони вказують на те, що на цій ділянці було багатошарове поселення», – пояснив Олексій Войтюк.
В розкопах найчастіше археологи натрапляють на фрагменти посуду.
«Наткнувся на розвал кераміки, зараз я її зачищаю, щоб визначити, до якої саме культури вона належить і, відповідно, продатувати», – розповів студент-історик Андрій Овчаренко.
За специфічним орнаментом знайдені фрагменти посудини археолог Олексій Войтюк відносить до культури шнурової кераміки.
«Це ліпний горщик, або амфора, з багаторядними відбитками шнура. Тобто на сирій поверхні виліпленої посудини робили відтиски шнуром і виходив ось такий орнамент. Це типово для періоду ранньої доби бронзи», – зауважив Олексій Войтюк.
Саме періодом бронзи археологи датують найранішні знахідки цієї експедиції, а найпізніші – 8-9 століттями нашої ери.
«Також нам трапилося кілька більш ранніх знахідок. Скажімо, горщик, який можна віднести до 5 тисячоліття до нашої ери, це малецька культура. Є миска трипільської культури, межі 3-4 тисячоліття до нашої ери. Вона вказує на те, що тут вже в часи неоліту і трипільської культури існувало поселення», – розповів науковий співробітник інституту археології НАН України Сергій Теліженко.
Члени охоронно-археологічної служби Національної академії наук та фахівці Рівненського краєзнавчого музею за кілька днів завершують свою експедицію. Її назвали рятівною, бо невдовзі на цьому місці мають розпочати будівельні роботи.
