Політична криза в Білорусі, судячи з усього, викликала відтік висококваліфікованих фахівців з цієї країни. Україна вирішила не стояти осторонь і включилася в боротьбу за білоруських програмістів, пише видання DW.
Людина, що сидить на валізах
«Недружнім» та «підриваючим довіру в двосторонніх відносинах» – так назвали в Мінську указ українського президента Володимира Зеленського про притягнення до України білоруських «підприємців і висококваліфікованих фахівців». Відповідна нота була 14 жовтня вручена в білоруській столиці послу України, коли його викликали в МЗС.
Невдоволення влади Білорусі викликано, судячи з усього, тим, що серед висококваліфікованих фахівців, до яких відносяться і представники IТ-галузі, все більш популярною стає ідея від'їзду за кордон, в тому числі і в сусідню Україну.
Погіршення інвестиційного клімату для IT-компаній
«Компанія, в якій я працюю, має декілька офісів – в Росії, Білорусі, Україні, Литві та Польщі. Я міг переїхати в будь-яку з цих країн, але вибрав Київ», – розповів у розмові з DW Павло Богданов, технічний директор AventusIT, яка працює в сфері фінансових технологій. Переїхати з Білорусі в український офіс компанії його змусили події останніх місяців в рідній країні. «Зараз у зв'язку з політичною кризою в Білорусі інвестклімат погіршився. Україна на даному етапі має великі перспективи для розвитку, незважаючи на те, що в Білорусі краще розвинене законодавство з регулювання IT-галузі», – говорить Богданов.
На фото: Павло Богданов і його дружина в Києві
Ключовим же фактором, що вплинув на вибір України як місця для переїзду Павла, за його словами, стало питання адаптації. «У мене є діти, і їх треба віддавати в садок. Дружині теж роботу треба шукати, вона не айтішниця. Через те, що мовного бар'єру в Україні немає, це набагато простіше. Українська і білоруська мови дуже схожі», – говорить Богданов .
Однак далеко не всі зупиняють свій вибір на Україні. За словами Богданова, компанія, де він працює, має штат із 40 осіб у Білорусі, з яких шість переїхали до Польщі, шість – в Литву і тільки три – в Україну. «Литва, тому що там багато білорусів, у Вільнюсі навіть є офіційна білоруська державна школа. Польща – добре розвинена країна ЄС, але з сім'єю туди їхати складніше», – говорить він, додаючи, що, якби був без сім'ї, то, можливо, зупинив би вибір на Польщі.
Влада України запрошує білоруських програмістів
Українська влада вирішила не стояти осторонь і включилися в боротьбу за білоруських «айтішників». Так, в середині серпня уряд України розширив квоти для прийому висококваліфікованих IT-фахівців з-за кордону. В цьому році можливістю можуть скористатися п'ять тисяч людей. Крім того, уряд лібералізував вимоги для переїзду в Україну таких фахівців: зокрема, досвід роботи знижений до трьох років, а мінімальний дохід фахівця до приїзду в Україну за попередній рік повинен в перерахунку становити не менше 24 тисяч доларів.
На початку вересня Міністерство цифрової трансформації України спільно з МЗС та Мінекономіки запустили інформаційний портал з цілодобовою службою підтримки для людей, які планують виїхати з Білорусі. Крім сайту, на якому розміщена покрокова інформація про процес переїзду в Україну та працевлаштування, працює також і колл-центр. Журналісти DW подзвонили туди о пів на першу ночі і змогли зв'язатися зі співробітником колл-центру, який розповів, що дзвінки бувають і в 3-4 години ранку. Павло Богданов, однак, підтримкою колл-центру не скористався – йому було достатньо подивитися сайт.
Ще одним спрощенням став указ президента України Володимира Зеленського, який істотно полегшує подолання бюрократичних бар'єрів. Серед іншого, він скорочує до п'яти днів термін надання дозволів на роботу для висококваліфікованих IT-фахівців. Раніше для цього потрібно було сім днів.
Потік IT-фахівців з Білорусі зростає
Тим часом з початку протестів в Білорусі в сусідню Україну переїхало вже близько 1,2 тисячі білоруських IT-фахівців, розповів заступник міністра по цифровій трансформації України Олександр Борняков. «У нас є гаряча лінія, і ми фіксуємо, що близько тисячі IT-фахівців перетнули кордон, тоді як в серпні було близько двохсот. Потік зростає, тому що ситуація в Білорусі не стихає», – зазначив він.
Деякі білоруські IT-компанії, судячи з усього, теж замислюються про перенесення своїх офісів до України. На даний момент ведуться переговори з 15 білоруськими фірмами, які вирішили створити представництва, повідомив Борняков. А відома компанія PandaDoc, яка розробляє програмне забезпечення для автоматизації документообігу, вже прийняла таке рішення. Додамо, що незадовго до цього чотири топ-менеджера цієї компанії були затримані білоруськими силовиками.
Дівчина з плакатом на підтримку співробітників компанії PandaDoc в ході акції 4 вересня в Мінську
В Україні сподіваються на позитивний ефект для економіки від прийому білоруських «айтішників». Один такий фахівець виробляє в середньому близько 100 000 доларів на рік доданої вартості, розповідає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. «Якщо приїхало 1200 фахівців, то, грубо кажучи, виходить 120 млн доларів на рік додаткових надходжень валюти в Україну», – підкреслив експерт. Зарплата «айтішника» становить від 2 до 7 тисяч доларів в місяць, частина з яких він буде витрачати в Україні, додає Несходовський.
Репутаційна складова від IT-індустрії
Переїзд білоруських IT-фахівців в Україні вкрай корисний і для репутації країни, підкреслює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. «У нас була така ситуація в 2014 році, коли почалася війна і мобілізація, а СБУ активізувала рейди в IT-компаніях. Тоді кілька компаній переїхало до Польщі. Це були величезні репутаційні втрати, а розвиток галузі загальмувався», – нагадав експерт.
За даними Асоціації ІТ Ukraine, відновлення почалося з 2015 року, а вже з 2017 року зростання експорту послуг української IT-галузі становив близько 30 відсотків щорічно. «Якщо білоруські IТ-фахівці відчують себе як вдома і будуть про це розповідати, то можна очікувати більше інвестицій в Україну», – сподівається Дубровський.
Чи відчуває себе в Україні як вдома білорус Павло Богданов, поки важко сказати. Хоча перші враження у нього позитивні. «Пошук квартири і облаштування побуту які не склали проблем. Є базові нюанси, яким треба навчитися – як оплачувати рахунки і так далі», – ділиться своїм досвідом Богданов. Відкритим для нього залишається і питання повернення на батьківщину: «На даний момент я не знаю, чи повернуся. Потрібно пожити хоча б рік, і якщо все буде добре, то, можливо, залишуся».
