«Купи мені, будь ласка, бісер», - із таких слів-прохання до мами розпочалося дитяче захоплення Даринки Настюк із села Білашів на Рівненщині.
«Спочатку у неї не виходило, плуталося, але вона все одно пробувала далі плести», - розповідає мама Наталія. Дівчинка є творчою особистістю, адже окрім бісероплетіння, любить малювати та ліпити вироби із пластиліну. Колечка, браслети, а вже й зараз іграшки, створюють непосидючі руки шестикласниці. Дарина успадкувала свою любов до творчості від мами Наталії, яка є швачкою.
А також тато дівчинки мав золоті руки: був і столярем, і будівельником, і механіком, і токарем. Але передовсім Микола Настюк був людиною із щирим серцем, люблячим чоловіком, батьком та свідомим громадянином України.
Тато Даринки загинув на війні 29 жовтня 2022 року. Микола Настюк був призваний на початку повномасштабного вторгнення- 6 березня 2022 року. Воював на Донеччині у складі 68 Єгерської бригади та загинув під час виконання бойового завдання поблизу Павлівки.
Дарина нещодавно взяла участь у заходах із вшанування 79 річниці Гурбенського бою, де на ярмарку продавала власноруч виготовлені прикраси та іграшки патріотичного спрямування. Дівчинка зараз найбільше мріє про перемогу, за яку віддав своє життя її тато…
Створюючи свої іграшки, Даринка Настюк додає до них свою дитячу доброту, щирість та світлу енергетику! Дівчинка настільки захопилася своїм заняттям, що невдовзі, як розповідає мама, зможе й сама придумувати схеми для нових іграшок.
Даринка досі не вірить, що тато не повернеться додому. Але війна забирає найкращих… І це не шаблонні слова, це - істина. Миколі Настюку у травні мало б виповнитися 45… Герої вмирають, на жаль, а от памʼять про них і безмежна вдячність будуть жити вічно!
