Нещодавно влада КНР оголосила про радикальні плани із посилення впливу на погоду по всій території країні. Загальна площа штучних опадів покриватиме 5,5 мільйонів квадратних кілометрів (дві з половиною Данії), а площа, яку покривають установки для боротьби з градом – 580 тисяч квадратних кілометрів, майже як територія України.
Про це повідомило гонконзьке видання South China Morning Post.
Державна Рада КНР (аналог українського Кабінету Міністрів) видала циркуляр, згідно з яким Китай матиме розвинену систему впливу на погодні умови вже до 2025 року. У циркулярі передбачається виділення коштів на відповідні дослідження, модернізацію наявних установок для «розгону хмар» та створення нових. А до 2035 року Китай планує стати світовим лідером зі впливу на погодні умови.
За даними китайського Міністерства фінансів, у період з 2012 по 2017 роки країна витратила понад мільярд доларів на роботи, пов’язані зі впливом на погоду.
Активна зміна погоди в самому Китаї може безпосередньо вплинути на його сусідів. Насамперед йдеться про Монголію та російський Далекий Схід, куди дощові хмари можуть просто не долетіти. Крім цього, активізацію китайського впливу на погоду може відчути Індія, яка має спірні з Китаєм території у Тибеті, де беруть початок основні індійські річки.
Своєю чергою, Китаю давно потрібні засоби для підтримки сільського господарства та розгону хмар під час важливих політичних подій. Країна активно використовувала йодид срібла для розгону хмар під час літньої Олімпіади 2008 року та «Форуму Шовкового Шляху». Власне, блакитне небо в самому Китаї давно набуло політичного відтінку, адже лише під час візитів іноземних лідерів жителі Пекіна та навколишніх міст можуть дихати вільно.
За даними видання The Guardian, у 1970-х роках китайські військові розглядали варіант створення за допомогою ядерної зброї «коридору» в Гімалаях, через який вологе повітря з Індії могло б потрапити до пустельних регіонів Китаю.
Пекін під час візитів закордонних політиків та у звичайні дні. Фото: Bored Panda
Як це працює?
Спочатку метеорологи визначають хмари, які несуть в собі багато вологи та становлять «небезпеку», за 50-150 кілометрів від місця, де потрібно забезпечити сонячну погоду. Згодом за допомогою авіації або спеціальних ракет «земля-повітря» у хмарах розпилюють йодид срібла чи охолоджений вуглекислий газ. Ці речовини мають здатність притягувати вологу і в такий спосіб навколо них формуються краплі води, які випадають дощем.
Наша держава свого часу мала всі засоби для розгону хмар та впливу на погодні умови. Як і в Китаї, технологію розгону хмар в Україні використовували для забезпечення хорошої погоди на День Незалежності та День Перемоги. З часом технологія ставала щораз затратнішою і сьогодні вона практично не використовується.
За матеріалами: Tokar.Ua
