За договором сервітутного землекористування, укладеним між Клеванською селищною радою Рівненської області та приватним господарюючим суб’єктом, земельну ділянку площею 0,12 га та вартістю більше 125 тис грн, яка належить на праві постійного користування Клеванській загальноосвітній санаторній школі-інтернату І-ІІІ ступенів, передано товариству.
Призначення земельної ділянки – обслуговування шкільних будівель та дослідних і навчальних цілей. Проте земля близько 8 років використовувалася для провадження підприємницької діяльності. Крім того, укладення договору не було погоджено з Клеванською санаторною школою-інтернатом.
Рівненською місцевою прокуратурою, з метою захисту інтересів держави в особі Клеванської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів, заявлено позов про визнання недійсним зазначеного договору та зобов’язання звільнити земельну ділянку.
Господарським та апеляційним судом визнано переконливими доводи прокурора щодо незаконності укладеного договору та задоволено позов у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, товариство звернулося у Верховний суд з касаційною скаргою.
Завдяки активній позиції Генеральної прокуратури України, Верховний суд підтвердив законність вимог прокурора та рішення попередніх інстанцій залишив без змін.
.jpg)
