В Україні пропонують розвивати систему освіти для дорослих та відкрити у вишах центри підтримки студентів, які будуть надавати послуги адаптації учням, що мають особливі освітні потреби. Головна мета цих заходів – створити рівні можливості та вільний доступ до освіти для всіх, незалежно від віку або стану здоров’я.
З бар’єрами в освіті стикаються представники різних суспільних груп. І діти з інвалідністю, і діти з віддалених районів у громадах, люди похилого віку, або мами, які через довгу декретну відпустку втратили кваліфікацію. Саме тому фахівці пропонують подивитися ширше на питання доступності освіти.
«Ми розглядаємо безбар’єрність, як філософію, що відкриває вільний доступ не лише для людей з інвалідністю, але й літніх людей, молоді, жінок, батьків з маленькими дітьми до освіти. Тобто створює рівні можливості для всіх для навчання та розвитку», – зазначає провідна експертка проєкту, голова громадської організації «Безбар’єрність» Тетяна Ломакіна.
Експерти на рівні України розробили пакет ініціатив, який покликаний створити умови для навчання протягом усього життя і отримання необхідних знань у доступний та зручний спосіб.
Наприклад, пропонується розвивати систему Університетів третього віку для літніх людей. Також планується створити вебресурс, де навчальні матеріали таких університетів будуть у вільному доступі. Щоб літні люди мали можливість навчатися з дому. Це дозволить людям на пенсії не замикатися у чотирьох стінах, спілкуватися, залишатися активними членами суспільства.
«На Рівненщині функціонує чотири «Університети третього віку» -- своєрідні проекти підтримки та турботи про людей старшого віку. Вони діють на базі Рівненського, Здолбунівського, Дубенського, Козинського соціальних центрів. Заклади дають змогу слухачам навчитися новітнім технологіям в різних напрямах та упевнено почуватися в сьогоденні, – зазначає директор департамент розвитку адміністративних послуг, соціальної, молодіжної політики та спорту Юлія Шигорева.
Навчання для людей похилого віку проводиться безкоштовно. До організації навчання залучаються соціальні фахівці, медики, юристи, краєзнавці, працівники Пенсійного фонду, служби зайнятості, студенти, волонтери.
Окрема увага приділяється розвитку неформальної освіти. Створенню курсів, тренінгів, освітніх платформ, які зроблять актуальні знання доступними для всіх охочих. Зокрема, пропонується поширювати практики неформальної професійної освіти на підприємствах. Тобто доросла людина зможе протягом усього життя отримувати нові навички, актуальні знання, за потреби швидко змінювати професію та залишатися конкурентоспроможною на ринку праці.
Позитивні кейси впровадження інклюзивної освіти в школах планується поширити на заклади вищої освіти. Наприклад, у кожному ЗВО пропонується створити центри підтримки студентів, які будуть надавати послуги соціальної адаптації. До прикладу, такі центри допомагатимуть абітурієнтам з особливими освітніми потребами на етапі вступу та далі надавати їм соціальну та психологічну підтримку.
Це частина ініціатив, які пропонує запровадити Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні в напрямку розбудови системи освіти, доступної для всіх громадян. Стратегія розробляється в межах ініціативи Олени Зеленської та має на меті зробити безбар’єрність новою суспільною нормою. Вже у квітні фінальну версію Стратегії винесуть на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України.
