На Рівненщині 26 вересня відбувся історико-культурний фестиваль «Погорина. Урочище Чадорож-2020». Втретє захід організував рівненський клуб історичної реконструкції «Оствиця», щоб відтворити часи Київської Русі.
Одноденний фестиваль організували в урочищі Чадорож в селі Хотин Рівненського району. Це за 10 кілометрів від Рівного.
Через штормове попередження на берег річки Горинь не змогли привезти анонсовану повітряну кулю. Відтак, гостей фестивалю старим руслом річки катали на човнах.
– Наша фішка – човни. Привезли дракара з Чернівців, наша «Лада» і дві довбанки, які ми готували спеціально для фестивалю з тополь, які надані Шпанівською ОТГ. І один човен – під час майстеркласу ми виготовляємо просто не фестивалі, – розповів керівник клубу історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь.
Заготовку для майстеркласу готував майстер по дереву Олег Петренко. Каже, прадавній човен-довбанку довжиною 3-4 метри одна людина може зробити десь за п'ять днів. На фестивалі охочі працювали над створенням репліки довбанки, яку знайшли в Олександрії.
– Привезли невеличку заготовку, почали потихеньку видовбувати і дали можливість спробувати себе у ролі того майстра, який колись тими старими методами, старими інструментами робили ці довбанки, повністю вручну, автентичним досить методом, – сказав Олег Петренко.
На чому грали на Поліссі
Під час фестивалю автентичні музичні інструменти виготовляли і демонстрували майстри Іван Стельмах та Дмитро Березюк з Луцька.
– У нашому асортименті – волинка, в Україні їх прийнято назвати дудами. Ще з собою привезли різноманітні сопілки, перш за все – це народні інструменти: дудки-коляники, якими дуже мало людей займається і це є традиційним поліським саме інструментом, – каже майстер майстерні музичних інструментів «Волиньмузінструмент» Іван Стельмах.
Були на Поліссі й дудки-викрутки, які зараз виготовляє мало майстрів, – додає Дмитро Березюк. Він намагається навчитися їх робити, щоб відродити це ремесло.
– Розказуємо людям, яке воно що є, що не всі інструменти академічні. І академічні інструменти – це не класно, а класно – це фольклор і традиційні інструменти. Дуже багато інструментів були старі і як їх придумали, такими вони до нинішнього дня дійшли, – каже майстер.
Зброя й обладунки русичів та вікінгів
Рівнянин Андрій Мічуда ще працює над образом, який хотів би реконструювати. Зараз – це суміш слов'янина та вікінга. Гостям розповідав про луки, метання стріл. Пояснював, у чому різниця між прямими класичними європейськими луками та азійськими.
– Якщо взяти блочний лук, то там використовувалися ріг, жили тварин. І так само стрільба – європейська і взяти Азію, вона відрізняється і по захвату, і по метанню. І якщо взяти ту саму Азію і наших кочівників, то це все-таки племена, які більше на конях і там зовсім інші манери так само подавати, – роз'яснює Андрій Мічуда.
На березі Горині провели також військово-історичну реконструкцію.
За матеріалами: Суспільне
