У кожного другого мешканця Рівненщини є хатній улюбленець. Мова йде про собаку - найкращого друга людини. Що може бути приємнішим, коли після важкого робочого дня слинявий писок треться об твої руки, очі горять шаленим вогнем, і бочком-бочком, за повідок - і, о щастя, на вулицю. Скільки відданості, стільки щирості. І знаємо, знаємо, що Шарики і Бобики - носії глистів, кліщів та інших мікроорганізмів. Але не потрібно забувати й про інші неприємні сюрпризи від вуханів. Маловідомі, але від того не менш важкі захворювання - токсокароз та ехінококоз.
Хворих таки більшає
Як зазначають спеціалісти Рівненського обласного лабораторного центру, на Рівненщині за минулий рік на 69,7% зросла кількість випадків захворювання людей на токсокароз. Найвища захворюваність у Дубровицькому та Рівненському районах та м. Рівне. Також зросла захворюваність на ехінококоз. Випадки ехінококозу реєструвалися у Здолбунівському, Радивилівському, Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Костопільському, Рівненському, Рокитнівському районах та м. Рівне
А за собаками прибирати то будемо?
В останні роки актуальність цих гельмінтозів зростає у зв’язку з прогресивним ростом кількості бродячих собак та масивним забрудненням зовнішнього середовища фекаліями, як бродячих так і домашніх собак. Для прикладу: у цивілізованих країнах господарі домашніх тварин збирають фекалії своїх улюбленців під час вигулу, а для тварин, що не мають власників, є притулки. Задумайтесь, що відбувається у нас, де собаки повсюдно справляють свою потребу! Навіть дитячі майданчики та пісочниці часто стають собачим туалетом.
Як убезпечити себе?
З метою попередження зараження людей на токсокароз та ехінококоз слід дотримуватись заходів особистої гігієни, особливо у разі контакту з м’ясоїдними тваринами: не торкатися тварини при вживанні їжі; мити руки з милом перед вживанням та приготуванням їжі, після дотику і погладжування тварини. Також не можна їсти немиті овочі, зелень, фрукти та ягоди і пити некип’ячену воду з природних водойм. Потрібно уникати контакту домашніх тварин зі своїми бездоглядними «співродичами», від яких вони часто заражаються небезпечними для людини захворюваннями. Важливе місце у профілактиці ехінококозу відводиться контролю за забоєм худоби з обов’язковим знищенням уражених міхурцями з личинковою стадією ехінококу органів (спалювання) та недопущення їх згодовування собакам.
