Тема доріг болюча та актуальна як ніколи. З бюджету витрачаються мільярди, а ями нікуди не зникають. Ремонтом автошляхів далі займаються Служби автомобільних доріг, а з минулого року і обласні державні адміністрації через новостворені Служби місцевих автодоріг. Активними «ремонтниками» залишаються й місцеві громади, в яких значно побільшало коштів, значну частину з яких виділяють саме на поточні та капітальні ремонти доріг.
А кому ж дістаються ці кошти? Про фірму, яка претендувала на найбільший тендер на Рівненщині, а також отримує на Хмельниччині найбільший шмат коштів на ремонти доріг буде йти мова у нашому матеріалі. На жаль, червоною ниткою через статтю пройде тема тендерних «договорняків», через які ми втрачаємо мільйони недоотриманої економії та погану якість.
31 листопада відбувся аукціон на право виконувати роботи по капітальному ремонту дороги Устилуг – Луцьк – Рівне на ділянці км 150+500 – км 156+700 (тобто від Луцького кільця, на виїзді з Рівного і до Карпилівки) за 338 мільйонів гривень. Претендувало на перемогу 3 фірми - Білоруський ОАО "Дорожно-строительный трест № 4 г.Брест", ТОВ ЕДБ та ПрАТ Хмельницьке ШБУ-56.
Узгоджені антиконкурентні дії заборонені законом. Обов’язок боротися зі змовами покладено на Антимонопольний комітет України. Але цей орган, на жаль, далеко не завжди може довести, здавалося б очевидні, факти змови.
Серед фірм, які підозрюються у тендерних змовах є ті, що їх пов’язують з народним депутатом України Сергієм Лабазюком. На думку активістів, імітуючи конкуренцію зі своїми ж підрядниками, його наближені фірми отримують чи не найбільший шмат тендерного пирога на Хмельниччині. Такі підозри випливають з наступного аналізу тендерних закупівель.
ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ
Нещодавно Служба автомобільних доріг Рівненської області поводила закупівлю ремонту 6 км дороги від Рівного до Луцька, на що виділено понад 338 млн.грн. Серед двох фірм, які подали свої пропозиції було і ПрАТ Хмельницьке ШБУ-56 (далі ШБУ-56). Фірма з хмельницькою «пропискою», офіційно засновницею є Галина Ставчанська, а директором – Максим Волосінчук. Обоє вони також є засновниками ТзОВ «Дівайн Інвест». А М.Волосінчук, крім того, є керівником цієї ТОВки, а також венчурного фонду «Дівайн».
ШБУ-56 є досвідченим гравцем в тендерних процедурах. Лише за останні майже 2 роки, отримало бюджетних замовлень на 1,7 млрд. гривень.
Ця фірма, у разі перемоги, планувала залучати для роботи двох субпідрядників: ТОВ «Техно-Буд-Центр» та ТОВ «Луцькавтодор- Сервіс», асфальтобетонну та інші суміші замовляла б у ТОВ «Дортрейд-Поділля», а останнє – в ТОВ «АБЗ-Інвест», а також в асфальтобетонного заводу ДС-168-3 (завод в селі Правдівка Ярмолинецького району, де, за відкритими даними, знаходиться філія ТОВ «АБЗ-Інвест»).
Спецтехніку та обладнання, необхідні для виконання робіт, ШБУ-56 частково має свою, а більшу частину планувало орендувати в компаній ТОВ «Дорожні машини», КП «Управління механізації будівництва», ПП «Аграрна компанія 2004».
Для встановлення дорожнього огородження ШБУ-56 планувало залучити львівське ПП «Єврошляхстандарт», а для розмітки – тернопільське ТОВ «Євро-Дор-Буд».
ЗВ’ЯЗКИ З НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ
За інформацією з сайту Наші гроші та кількох регіональних ЗМІ Хмельниччини, ШБУ-56 пов’язують з народним депутатом Сергієм Лабазюком. І це не дивно, адже ПрАТ «ШБУ-56» для виконання своїх робіт досить часто орендує автотранспорт в ПП «Аграрна компанія-2004», кінцевим бенефіціарним власником якого є саме Сергій Лабазюк, а його керівником є рідний брат Петро. Братів Сергія та Петра пов’язує між собою ще кілька юросіб.
Сергій Лабазюк є кінцевим бенефіціаром у ТОВ «АБЗ Інвест», в якої ШБУ-56 купувало б суміші для виконання робіт, а також у ТОВ «Дорожні машини», в якої планувалась оренда спецтехніки та обладнання.
Аналітична система YouControl пов’язує між собою нардепа Сергія Лабазюка та «власницю» ШБУ-56 Галину Ставчанську через депутата Хмельницької міської ради Заганяча Миколу Валерійовича (фракція ПП «Поруч»).
Зокрема, пан Заганяч працював у 2016 році на фірмі С.Лабазюка під назвою ТОВ «Група компаній «Вітагро» та здавав у 2016-2017 рр. своє майно в оренду фірмі Лабазюка «Аграрна компанія 2004», а також є членом Правління Фонду Сергія Лабазюка «Ми поруч».
Микола Заганяч разом із венчурним фондом Галини Ставчанської є бенефіціаром двох будівельних фірм: ТОВ "АРТХАУС БУДІНВЕСТ" та ТОВ «АРТХАУС ВАРАШ».
ЗАКУПІВЕЛЬНІ ДОМОВЛЕНОСТІ
За даними проекту «Clarity Project», найчастіше конкурентом ПрАТ «ШБУ №56» на тендерах виступає ТОВ «Техно-Буд-Центр» (далі ТБЦ). Але, на думку керівника громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослава Клічука, ця конкуренція, яка зафіксована аж у 70 тендерах, є удаваною. Нагадаємо, що ШБУ планувало брати ТБЦ субпідрядником, тобто цілком ймовірно, що вони працюють разом.
Тернопільській слід на Хмельниччині
ТОВ «Техно-Буд-Центр» – тернопільська фірма, власником якої є Григорій Процик, а керівником - Олег Чернецький. Фірма зареєстрована у 2005 році, основним напрямком діяльності у неї зазначено «обслуговування наземного транспорту», статутний капітал становить 33 200 грн.. За інформацією з аналітичної системи YouControl керівником цієї ТОВки до 2006 року був Володимир Хемій, у період 2006-2011 рр. - Юрій Ханін, а з 2011 року і до 2014 року – Мирон Радь.
До речі, Юрій Ханін, за інформацією новинного порталу «За Збручем», відноситься до впливових осіб Тернопільщини саме за масштабами виграних тендерів. Пан Ханін також є керівником та співзасновником ТзОВ «Спецавтоінвест». Іншим власником цієї фірми з часткою 50% є Андрій Ярема, про нього піде мова далі.
Як свідчить протокол загальних зборів ТОВ «ТБЦ», донедавна Ю.Ханін володів ТБЦ разом з Сивою Євгенією Мирославівною, донькою якої є Грегоращук Юлія Володимирівна. За інформацією сайту «Наші гроші» раніше співвласником був і Любомир Грегоращук, син якого Андрій був депутатом Тернопільської міськради від партії ВО «Свобода». І так склалось, що останній є зятем Юрія Проника, який є екс-керівником САД в Тернопільській та Рівненській областях.
Як свідчать дані сайту «Закупівлі 2.0» за весь період своєї діяльності ТОВ «ТБЦ» отримало тендерних контрактів на загальну суму 6,7 млрд. грн, по 354 угодам.
Що ж ще пов’язує цих стабільних Конкурентів ШБУ-56 та ТБЦ?
За інформацією регіональних ЗМІ, на 2015 рік ТБЦ належало Юрію Ханіну. Фірма на сьогодні часто перемагає в тендерах. Поряд з тим, Юрія Ханіна та ТБЦ прямо пов’язують договори оренди обладнання та техніки, яку ТБЦ використовує при виконанні робіт ТОВ «Спецавтоінвест» та ТОВ «Партнер-авто-пром».
Нагадаємо, що власниками вказаних двох орендодавців техніки є Юрій Ханін та Андрій Ярема. До речі, раніше власником ТОВ «Спецавтоінвест» був Григорій Процик, який нині очолює ТОВ «ТБЦ».
Окрім Юрія Ханіна місцеві тернопільські ЗМІ до впливових записують і Андрія Ярему. Але були й непрості часи. На початку 2017 року ці ж ЗМІ майоріли новинами про серйозні проблеми у Андрія Яреми, спричинені справою Генпрокуратури проти тютюнової компанії «Тедіс Україна». Однак ці негаразди не завадили подальшому розвитку його бізнесів. Восени 2017 року стало відомо, що Андрій Ярема, разом із Сергієм Лабазюком, інвестували кошти у відновлення горілчаного заводу у Збаражі, що на Тернопільщині
Додатково зазначимо, що аналітична система YouControl показує зв’язки між Яремою та Лабазюком через сестру Яреми – Ярему Роману Петрівну – яка разом з народним депутатом володіє ТОВ «Еском Плюс» в Збаражі та до серпня 2016 року вони були бенефіціарними власниками ТОВ «Промислова компанія «Вітагро».
Слідом можливої змови
Зважаючи на описані зв’язки можна зробити висновки, що ПрАТ «ШБУ-56» та ТОВ «ТБЦ» мають усі можливості домовлятися між собою про узгоджені антиконкурентні дії на будь-якому тендері.
Підтверджують наші припущення і наступні дані. У всіх 20 закупівлях на Тернопільщині, де конкурентом ТБЦ було ШБУ-56, хмельничани жодного разу не перемагали та навіть не торгувались під час аукціону. Тобто перемога їм була не дуже то й потрібна? Питання поки риторичне.
А на Хмельниччині навпаки. У всіх 11 тендерах, де договір підписано з ТБЦ (два з них прямою угодою з міською радою Хмельницького), та де брало участь ШБУ- 56, останнє або не торгувалось або ж програвало через вартість своєї пропозиції.
Поряд з тим, в тих же тендерах, де вони разом брали участь та перемогу отримувало ПрАТ «ШБУ-56», пропозиція останнього не набагато була дешевшою. Тобто, можемо стверджувати, що удавана конкуренція призводить до відсутності економії бюджетних коштів, а потенційні втрати наших з вами податків можна виміряти десятками, якщо не сотнями, мільйонів гривень. Незначна економія або її відсутність підтверджується інформацією на скріншоті нижче (показник «67 %» є не релевантним, оскільки 2/3 цієї закупівлі (два з трьох) лотів було відмінено Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області).
Описані зв’язки та піддавки на тендерах дають багато підстав говорити про можливі незаконні антиконкурентні узгоджені дії та спотворення результатів торгів.
На думку активістів з ГІ «За чесний тендер» та ГО «ЖАР» Антимонопольний комітет України, а також його Тернопільський та Хмельницький територіальні підрозділи, мають звернути увагу на дії цих фірм аби припинити можливі порушення закону та притягнути до відповідальності винних.
Хмельницьке ШБУ-56 програло в боротьбі з білорусами. Але ця фірма постійно претендує та часто отримує кошти платників податків, в т.ч. і на Рівненщині.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні», що реалізовується ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство», за фінансової підтримки фонду NED.
