Типова ситуація: звернулись у банк – отримали кредит (якщо це був 2006 рік, скоріше за все у валюті). Тоді банки щедро дарували клієнтам кредитні договори під низькі відсотки у євро, доларах, швейцарських франках тощо.
Позичальники мали щиру впевненість у тому, що банк діє у їх інтересах. Однак розчарування прийшло зі зміною економічної ситуації. Кому «пощастило» перевів валютний кредит у гривню. Кому – ні, зіткнулись із судовими справами, виконавцями, колекторами.
Ряд економічних криз, нестабільний курс валют зробив ринок кредитів надто дорогим задоволенням. Платежі по кредитах перестали надходити. Тоді банки розпочали пропонувати прощення частини зобов'язань, здавалося, почали йти на зустріч позичальникам (боржникам). Однак більшість клієнтів банку не знали, що для них ситуація прощення боргу виявиться неоднозначною. Адже податкові інспектори вважають що громадяни отримали додаткове благо.
Консультує юрист з Рівного Віталій Бучек
– Питання оподаткування додаткових благ було й залишається неоднозначним с погляду нарахування, сплати та звітування, а тому буде цікавим всім платникам податків, – розповідає юрист та експерт у податковому праві, співзасновник рівненської юридичної компанії «Асмунд» Віталій Бучек. – Чи слід вважати операцію з прощення боргу додатковим благом фізичної особи? Хто, коли й в якій звітності повинен показувати/декларувати такі операції або доходи?
Розберемо можливі ситуації.
Перша ситуація:
Ви підписали з банком угоду, договір про списання боргу по кредиту. Банк повідомив вас про прощення боргу по кредиту рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або надав вам таке повідомлення під розпис.
Тоді позичальник зобов’язаний подати до Податкової річну декларацію про отримані доходи, включивши суму списаного боргу по кредиту, – як додаткове благо, отримане у звітному році. Також ви зобов’язані сплатити податки із прощеної (списаної) суми боргу по кредиту: податок на доходи фізичних осіб – за ставкою 18%, військовий збір – за ставкою 1,5%.
Можливий виняток: у вас не виникає обов’язку сплатити податки із суми прощеного Банком боргу по кредиту, якщо сума такого прощення не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року» у 2020 р. – це 1180,75 грн.
Важливо, зазначити, що до складу суми, яку необхідно оподаткувати, входить лише сума основного прощеного боргу (сума тіла кредиту). Тут варто бути обережним: адже банки, можуть включити суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) до загальної суми прощеного боргу, а це є порушенням в розумінні чинного законодавства України. Дії по включенню вищевказаних сум підлягають оскарженню в судовому порядку.
У такій ситуації раджу взяти довідку у банку з повним розрахунком по кредитних зобов'язаннях (тіло кредиту, проценти, штраф, пеня) та звернутися до юриста на консультацію.
Друга ситуація:
Банк вам зробив подарунок та списав борг по кредиту, про що забув повідомити. З податкової надійшло рішення про ваш обов’язок сплатити податки із прощеного Банком боргу по кредиту. Що робити? Тоді Банк зобов’язаний сплатити суму податків за вас. У Позичальника не виникає обов’язку сплачувати податок. Такі ситуації виникають рідко, але юридична судова практика їх вже знає.
Тоді вам необхідно оскаржувати прийняте податківцями рішення щодо нарахування податків.
Зверніть увагу, уникнути додаткового податкового навантаження можливо, однак часто банки приховують це. Прощення боргу можна оформити у вигляді договору відступлення права вимоги, що є значно дешевше для клієнта.
Стаття є інформативною та у кожному контрактному випадку потребує консультації спеціаліста.
Читайте також: Covid-19 на Рівненщині: головне станом на 1 червня
Читайте також: В семи районах Рівненщини планують послабити карантин
Читайте також: «З кондиціонерами та підігрівом»: Рівне планує закупити три нові тролейбуси
