Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомасштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння.
Ще один украй небезпечний фактор спалювання сухої трави – їдкий чорний дим. Для людей, схильних до алергій, опинитися у зоні згоряння сухостою дуже небезпечно. Та найстрашнішим випалювання трави є в зоні міста, де на ґрунті і рослинах осідають важкі метали. Вдихаючи дим, люди отруюють свій організм. Крім того, спалюють не просто траву в містах, але й сміття, серед якого чимало пластику. На сільських полях можуть вигоряти залишки отрутохімікатів, які використовують для обробки ґрунтів чи рослин. Небезпечні продукти згоряння вітер здатен переносити на великі відстані, відтак можуть постраждати не лише безпосередньо палії.
