На Рівненщині завершують реконструкцію хати, якій понад півтори сотні років. Її з Рівного у етнорезиденцію «Ладомирія» у Радивилові перевезли у вересні і планували реставрувати до кінця осені. Про особливості процесу відтворення Суспільному розповів голова ГО «Центр дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.
Реконструкцію хати, яку у вересні перевезли з вулиці Шевченка, 65 у Рівному в «Ладомирію», майже завершили. За словами Володимира Дзьобака, залишилось зробити останні штрихи, зокрема, змурувати автентичну піч.
Найважче у процесі відновлення було домовитися, щоб забрати хатину на реконструкцію, – зізнається Володимир Дзьобак.
— В певних організацій, державних структур, буди певні побоювання, тому що ту хату можна було і занехаяти. Тому я їхні побоювання розумію. Нам важко було переконати, що ми налаштовані її реконструювати. Цей процес зайняв півтора року, – зізнається він.
Не менш складним виявився й пошук майстрів, які б виконали реконструкцію старої хати. Врешті, зайнялися цим майстри з Івано-Франківщини, які вже мають досвід відтворення у своєму музеї. Їх Володимир Дзьобак називає ентузіастами, прискіпливими до кожної деталі.
— Уявіть, майcтер, який тільки три рази їздив в Пирогово. Тому зайти таких людей, які би не просто вміли з деревом працювати, а хотіли би зробити максимальне відтворення – це було складно. Мені подобається їхня робота. Уявіть собі – вікна тричі переробляли. Тому що не так було, як нам здалося – не так по кольору, не так по формі, не так по технології. А зараз мені подобається, – каже керівник центру дослідження Волині.
Оцінити, який відсоток елементів з перевезеного будинку довелося замінити, пан Володимир не береться. Даху, каже, не було повністю – замість сучасного шиферу його перекрили очеретом. Однієї стіни не було взагалі. Дубові колоди підмурівку теж згнили, тому їх замінили.
Після реконструкції він робить висновок, що хаті приблизно 170-180 років.
— За той період часу, якщо 25 років – одне покоління, там жило зо шість поколінь. Кожне покоління під себе робить ремонт і постаралось щось внести від першопочаткового. Тому нам треба було все це відчистити від нашарувань і cпробувати максимально надати хаті первісного вигляду. Не можу сказати, що нам це вдалося на 100%, тому що ми не знаємо, яким той чи інший елемент був на самому початку, відтак, йдемо за аналогією, – пояснює Володимир Дзьобак.
Для цього спілкувалися зі спеціалістами, їздили у Пирогово. У результаті вдалося зрозуміти, де першопочатково в хаті міг бути вихід на горище. Перенесли також піч, бо вона не могла бути у місці, де її востаннє змурували, – пояснює Володимир Дзьобак.
— Тобто кожен елемент – він вже сам по собі є ексклюзив. Тому це класно. По-перше, в мене такого досвіду не було, саме в хатах, а тут цей досвід. Місили глину в автентичний спосіб, перекриття очеретом – саме таке, як було колись. Майстри додали один елемент зверху, я такої технології не знав. Тобто, звертаємо увагу на найменші нюанси, – каже пан Володимир.
Щоб повністю завершити процес – мають змурувати піч. Вона буде теж оригінальною, через особливості своєї конструкції. Такі були притаманними нашому регіону у той період.
— Ми знайшли конструкцію таких і по аналогії хочемо відтворити. У Ладомирії ще відтворюємо так звану кліть – це холодна комора, швидше за все 2-ї половини 19-го століття, – розповідає Володимир Дзьобак.
Відтворені в етнорезиденції об'єкти він планує презентувати назагал у грудні. Суму, в яку обійшлася реконструкція саме перевезеної з Рівного хати, керівник центру дослідженні Волині не називає. Каже лише, що дуже дорого, оскілки робили саме автентичне відтворення.
Читайте також: На що витратили більшу половину ковід-фонду
Читайте також: Пікселі вже не важливі: як роблять фото сучасні смартфони
Читайте також: В Україні набули чинності зміни до правил дорожнього руху
