Кадровий голод - це саме те словосполучення, яке характеризує економіку, бізнес, бюджетну сферу. Воно, це характеризує саме наше життя!
Кадровий голод у всьому: не вистачає спеціалістів і просто нормальних працівників, не вистачає нормальних політиків і чиновників.
Мої знайомі вже кілька місяців не можуть знайти екскаваторника на нормальну зарплату. Щоб не пив, нормально працював, мав відповідну кваліфікацію та міг працювати... на сучасному екскаваторі. Нема претендентів. Ні старих, ні молодих. Ніяких... Ті хто вміли і могли - поїхали працювати за кордон.
Інший знайомий не може знайти тракториста на зарплату 2-2,5 тисяч євро. Так, я не помилився: зарплату в дві з половиною тисячі євро. Тут, на Рівненщині. Офіційне працевлаштування!
Нема працівника, якому можна довірити трактор вартістю в 240 тисяч євро з двома бортовими комп’ютерами. Який, впринципі, майже сам їздить по полю: горе, сіє і підживлює.
Автолюбителі знають: у Рівному важко знайти хорошого електрика, який розбереться в електроніці сучасного авто. А до тих, більш менш толкових, що є - черга на місяць/два наперед.
Де спеціалісти? Два десятки років всі вчились на юристів, економістів, менеджерів. Технічні спеціальності не шанувались. Тому сьогодні хороший електрик чи зварювальник заробляє більше ніж працівник банку.
Праціників не готували і не готують. Ні, навчальні заклади видають дипломи. Але працвників не готують. Бо в жодному професійному ліцеї не можуть навчити керувати «джондіром». Не мають на чому показати, з чого складається електроніка «Лексуса».
Та й навчити нема кому, а ще частіше: нема кого. У людей нема амбіцій! Поїхати до Польщі прибирати/збирати/будувати за 20 тисяч гривень на місяць. Не до їдаючи, не добираючи, без сім`ї і працюючи по 10-14 годин на добу. Це можуть. А от здобути професію і заробляти стільки ж вдома - ні.
Поговоріть з директорами фірм і підприємств, вам скажуть, що я правий. Готові самі навчити, взяти на роботу. Але бажаючих вчитись, розвиватись, вкладати у свій розвиток катастрофічно мало.
Простіше - за кордон чорно робочим. Краще, коротке задоволення сьогодні, ніж нормальне життя - завтра. Бо нащо напрягатись. Краще, по нити, що в генералах ходить хтось інший, ніж докладати зусиль і витрачати час на будівництво своєї кар’єри.
