Імунна система – дуже важлива система в організмі людини. Її дію можна образно порівняти з охоронними органами: армією, службою безпеки, поліцією. Вона захищає нас від інфекцій, із якими щодня контактує організм, наглядає над зміненими клітинами, підтримує генетичну ідентичність. Вона є специфічною і мобільною: наприклад, аденовірус лише потрапляє вам до носа, а клітини з різних куточків організму вже поспішають на місце порушення і чітко випускають зброю, щоб захистити нас від цього вірусу. Крім того, ще володіє пам’яттю, високою репродуктивною активністю.
Наша імунна система забезпечує два види імунітету: вроджений і набутий. Перший ми отримуємо генетично від наших батьків. Другий формується упродовж життя, здатний реагувати на токсини, захищати від інфекцій чи алергенів тощо.
Як можна (і чи потрібно взагалі) стимулювати імунну систему ?
Ця система настільки мудро побудована, що втручання в неї може бути небезпечним. Вона має свої глибинні саморегуляторні процеси із 6-8 рівнями захисту. Допомагати їй доречно лише при вроджених дефектах, коли, наприклад, не вистачає антитіл, клітин чи певних специфічних речовин. Натомість, говорити, що ми можемо препаратами, вітамінами чи мікроелементами простимулювати імунну систему є неграмотно, із професійної точки зору. Ще раз підкреслюю: система є дуже саморегулюючою.
Лікарі не люблять штучні вітаміни і намагаюся рекомендувати пацієнтам, які мають хронічні захворювання з порушеннями імунної системи, вживати вітаміни природні. Тут можна запропонувати чорниці, суниці, ожину, шипшину, малину, калину, лимони, «дику» рибу. Збалансоване харчування поновлює баланс вітамінів. Природа сама нам дуже багато всього дає. Потреба в штучних вітамінах є після тяжких операцій чи отруєнь. Теж саме і щодо різних харчових добавок: це недоказова медицина.
Крім того, помічною для імунної системи є наша мікробіота. Тож не дарма наші бабусі і дідусі давали нам часто пити кисле молоко, сироватку. Кисломолочні продукти обов’язково мають бути в раціоні. Вони містять ті помічні мікроби, які, потрапляючи в кишечник, захищають нас від різноманітних інфекцій, токсинів, алергенів. Хто ж має лактозну непереносимість і не може вживати молочні продукти, може їсти натомість квашені продукти: огірки, помідори, капусту, яблука. Там також присутні необхідні мікроби.
Що може робити кожен, аби його імунітет був у нормі?
На першому місці – повноцінний сон. Це 7-8 годин на добу для дорослих та 10-12 годин для дітей. Бажано при цьому засинати із 22:00. Корисним є і недовгий денний сон: достатньо і півгодини. Важливою є і якість питної води, добова норма якої 2,5 літра (влітку до 3,5 літра). Вода допомагає імунній системі очищувати організм. Найкраща – «жива», з природного джерела. Маємо пити кип’ячену або ж застосовувати спеціальні фільтри.
Важливо не об’їдатися, їсти частіше, але малими порціями. Наша імунна система часом змушена замість інфекцій боротися із тим, чого ми наїлися. Маємо пам’ятати про рослинну їжу, особливо зелень, де є багато антиоксидантів. Негативно впливає на імунітет жирна їжа, особливо смажена на олії чи смальці. Куряче м’ясо є кориснішим, аніж свинина, адже містить менше «тяжких» жирів. Забагато вуглеводів, особливо глюкози – теж недобре.
А як щодо спорту, фізичних навантажень?
Позитивно на відновлення імунної системи впливає дозоване фізичне навантаження, особливо на свіжому повітрі. Не дарма у Японії була соціальна програма «10 000 кроків до роботи». Японці з крокомірами ходили на роботу, і якщо не виконували цю норму, то отримували нижчу зарплату. Моя мрія, щоб так само з креативом підходили і до здоров’я українців. У країнах Скандинавії працівники отримують на 30% вищу зарплату лише для придбання абонементів у спортзали, фітнес-клуби, басейни, велотреки тощо.
Водночас, імунна система не любить рекордів. Спортсмени-рекордисти часто хворіють у зрілому чи похилому віці. Для організму корисніше, наприклад, пройтися шість кілометрів пішки (добова норма). У спортзалах та фітнес-центрах також варто себе навантажувати дозовано. Краще робити стетчінг-навантаження: м’які та легкі розтягування, які сприяють роботі імунних клітин. Людям, які ходять до спортзалів, корисно порадитися зі спеціалістами щодо програми тренувань, адже активне нарощування м’язів – для імунної системи недобре.
Чи правда, що помірний стрес є корисним для імунної системи?
Негативно впливає на роботу імунної системи саме хронічний стрес. Варто пам’ятати про різні способи зняття хронічного стресу: спілкування з друзями і рідними, музика, пісні, танці. До речі, було дослідження, яке показало, що оперні співаки живуть довше. Що робить спів? Він створює особливі вібрації, які важливі для тимусу. Якщо казати по-науковому, то це гармонізує нейро-ендокринну імунну регуляцію, отже, співати – корисно.
Пірнання в крижану ополонку – це також процедура гостро-стресова. Покращується мікроциркуляція після спазму судин організму, що опосередковано може покращити обіг лімфоцитів. Проте назагал надмірне переохолодження – недобре. У людей-моржів із часом кількість лімфоцитів зменшується.
Чи існує генетична відмінність в імунітеті жінок та чоловіків?
Жінки більше схильні до аутоімунних захворювань, а чоловіки – до пухлинних. По різному працюють і їхні імунні клітини. У чоловіків активніше задіяні цитотоксичні T-лімфоцити, які здійснюють знищуючу функцію. У жінок більше активовані так звані хелпери, які стимулюють захист і розвиток імунних реакцій.
Що має знати людина про аутоімунні захворювання?
Це порушення імунної системи, які трапляються у 8-12% людей на планеті. Можуть вражати окремі органи (щитовидну залозу, нирки, печінку, сім’яники, яйники, очі тощо) або ж системи загалом (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія, аутоімунна гемолітична анемія тощо).
У таких випадках клітин-помічників (хелперів) стає забагато. Вони виділяють речовини, які викликають в організмі хронічне запалення. Як наслідок, утворюються аутоантитіла до власних же клітин. Лікують ці хвороби препаратами, які гальмують імунну систему. Хронічна втома, тривала підвищена температура, біль у суглобах чи м’язах – це перші симптоми аутоімунних захворювань. Варто обстежитися.
Загалом існує чимало генетичних дефектів імунної системи. Зараз ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я, – ред.) зареєстровано приблизно 300 хвороб, які пов’язані з поломкою імунної системи. Це рідкісні хвороби, коли, наприклад, не вистачає антитіл чи лімфоцитів. Є також і набутий імунодефіцит, коли низка вірусів поселяються в імунних клітинах та порушують їх роботу. Найяскравіший приклад – СНІД.
Часник, цибуля, лимони, інші продукти, які містять вітамін С, є помічними під час грипу?
Це не противірусні препарати, а продукти харчування. Природний вітамін С стимулює виділення протизапальних речовин, які активують імунну систему в боротьбі з інфекціями, проте доказових противірусних ліків із них не добули.
Побутують й інші міфи: якщо змерзнути в ноги чи вийти на вулицю без шапки, то можна захворіти на грип?
Грип можна підхопити від іншої людини, часом від тварини. Грипом не можна заразитися, якщо просто вийти на холод. Мороз послаблює місцевий імунітет, тому треба тепло вдягатися, але дихати морозним повітрям корисно. Кажуть же: «Ноги мають бути в теплі, голова в холоді, а живіт в голоді». Це все добре для імунітету.
Як щодо антибіотиків при грипі?
У жодному разі під час початкової стадії грипу не можна вживати антибіотики. Якщо є бактеріальне ускладнення, то це вже зовсім інше питання.
Ще кажуть, що діти, яких годують грудним молоком, – цілком захищені й вакцинувати їх не потрібно...
Це абсолютний абсурд. Грудне молоко справді помічне для імунної системи, містить захисні антитіла, формує необхідну мікробіоту дитини. Від першого місяця до року в дитини активно працює тимус – центральний орган імунітету, який навчає імунні клітини, формує імунну пам’ять. А ми, відмовляючись вакцинувати грудну дитину, позбавляємо імунну систему однієї з найважливіших її властивостей, що закладена природою, – навчатися і запам’ятовувати, як дитині боротися з інфекціями.
Також деякі батьки схильні надмірно оберігати дитину, щоразу витирати чи мити їй руки, коли вона до чогось торкається. Це добре чи погано?
Нездорово, коли батьки надмірно оберігають дитину від зовнішніх подразників. Імунна система має вчитися, як їй в подальшому працювати. Дитина мусить контактувати зі світом. Це не означає, що вона повинна сидіти в бруді, тягнути все до рота з калабані. Однак надмірна гігієнізація зазвичай призводить в подальшому до розвитку алергій та інших розладів роботи імунної системи.
До речі, японці дослідили, що обійми сприяють покращенню роботи імунної системи. Дитину корисно обіймати і цілувати. Звісно, не тоді, коли ви самі заражені. Цілуватися корисно і дорослим. Малі порції мікроорганізмів, які потрапляють із одних уст на інші, є своєрідною мікровакцинацією. Тобто ми обмінюємося мікробами, які загартовують наш організм.
Джерело: Твоє місто
