Судді не повірили звинуваченому у сеператизмі Гранітному

Сьогодні у апеляційному суді Рівненської області усе-таки розглядають скаргу і адвоката Теперика, щодо обраного міським судом запобіжного заходу Ярославу Гранітному у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Варто нагадати, що Ярослав Гранітний, у п'ятницю відмовився від послуг наданого державою адвоката Теперика, оскільки має підписану угоду з адвокатом Ярославом Калькою, який подав свій текст апеляційної скарги.

Власне, обидві скарги розглядають в одному засіданні. У судовому засіданні адвокат Ярослав Калька заявив, що апеляційну скаргу адвоката Теперика не підтримує оскільки вона виходить за межі КПК. Стаття, за якою звинувачують Гранітного, а саме ч. 2 ст. 110 КК України не передбачає більш м'якого , як того просить адвокат Теперик запобіжного заходу. Відтак, Ярослав Калька просить суд звільнити Гранітного з під варти.

- Вважаю, що оскаржувана Ухвала постановлена без врахування всіх обставин справи, а також без врахування пояснень та обґрунтувань сторони захисту, містить висновки слідчого судді, які не відповідають фактичним обставинам справи та постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, - зазначає адвокат Ярослав Калька, - оскільки, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Гранітного, яке було подане слідчим СВ Управління Служби безпеки України в Рівненській області, лейтенантом Крупенко та погоджене прокурором прокуратури Рівненської області Пилипівим, не містить ряду обставин, що визначені ч. 1 ст. 184 КПК України, зокрема відсутнім є виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Під час свого виступу у судовому засіданні прокурор лише прочитав текст поданого клопотання і просив його задовольнити. Жодної іншої аргументації, окрім тієї, яка зазначена в тексті клопотання, зі сторони прокурора в судовому засіданні не прозвучало.

За словами Ярослава Кальки, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Гранітного, на думку слідчого та прокурора, обґрунтовується тим, що: «…оскільки Гранітний Я.С. підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити правопорушення, у якому підозрюється, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином…». Разом з тим, жодного аргументу з боку слідчого та прокурора, що підтримав дане клопотання, про те, що Гранітний переховувався чи мав намір переховуватись від органів досудового розслідування та суду не наведено. Теза про знищення чи переховування ще не виявлених речей взагалі не заслуговує на увагу, оскільки зі змісту клопотання не зрозуміло, про які речі йде мова та чому саме вони мають перебувати у Гранітного і чому він їх має переховувати, чи, тим більше, знищувати. Щодо незаконного впливу на свідків чи інших осіб, за версією слідчого, більшість осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується Гранітному є невстановленими і приблизна їхня кількість – зоо чоловік. Ще частина осіб, за версією слідства, проживає на території Російської Федерації і, знову ж, за версією слідства: «…ймовірно причетні до вчинення спільно з Гранітним вищевказаних злочинів та заінтересовані в уникненні ним та іншими співучасниками факту притягнення до кримінальної відповідальності за їх вчинення.»

Теза про вчинення іншого кримінального правопорушення взагалі не витримує жодної критики. Сторона захисту розуміє обвинувально-інквізиційний ухил роботи правоохоронних органів, і про те, що працівники вказаних правоохоронних органів у кожному громадянинові вбачають потенційного злочинця, однак лише одних їхніх інтуїтивних висновків чи прагнень замало, аби їх прагнення збулись. Ні слідчий, ні прокурор ні суд не взяли до уваги той факт, що Гранітний Ярослав Сергійович раніше ніколи не притягувався до юридичної відповідальності.

- Теза про продовження правопорушення, у вчиненні якого підозрюється Гранітний теж видається досить сумнівною. Сторона захисту вбачає у таких висновках чітку позицію слідчого, прокурора та слідчого судді щодо остаточної впевненості у тому, що Гранітний дійсно вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Однак, оскільки на даному етапі досудового розслідування немає, та й не може бути обвинувального вироку щодо Гранітного то вказані особи можуть лише припускати такий факт, але аж ніяк не оголошувати його встановленим, - каже адвокат підозрюваного Гранітного.

Також, за словами Ярослава Кальки, мотивацією слідчого судді при винесені оскаржуваної Ухвали стало наступне: «… що Гранітний Я.С. обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину… характер та обставини вчинення злочину, який вчинений за попередньою змовою групою осіб з метою зміни меж територій або державного кордону України…а також наявність значного суспільного інтересу в забезпечені об’єктивності досудового розслідування…приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні прокурором ризиків…»

- З такою позицією, -вважає адвокат.- Не можна погодитись. Вважаю, що факти обґрунтованої підозри та продовження зайняття злочинною діяльністю прямо пов’язані з однією із двох обставин: або особа визнає себе винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення або є вирок, що набрав законної сили, яким встановлено факт вчинення особою кримінального правопорушення. Ні одне ні друге не мають місце у даній справі. А оскільки положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то така позиція суду, не ґрунтується на нормах Закону.

Адвокат каже, що твердження про те, що Гранітний «…провів у м. Рівне несанкціонований мітинг, основною метою якого у завуальованій формі була зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України…», то сторона захисту вважає, що дане твердження взагалі немає нічого спільного з реальними обставинами справи, діючими нормами як КК і КПК України і законодавством України в цілому, оскільки: по перше, суб’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 110 КК України є прямий умисел та наявність спеціальної мети, а не якась там мета у завуальованій формі. Жодних доказів того, що Гранітний вчиняв дії, спрямовані на зміну меж територій чи державного кордону в судовому засідання не надано, як не надано і доказів того, що підозрюваний публічно закликав до вчинення таких дій чи розповсюджував матеріали із закликами до вчинення таких дій. Мітинг, проведений Гранітним мав одну мету – в черговий раз привернути увагу громадськості до проблеми незаконного видобутку бурштину на території Рівненської області. По-друге, твердження про несанкціонований мітинг могло б мати місце у часи тоталітарного СРСР, чи ще у період 1991-1996 років, але аж ніяк не на даний час. Законодавство України встановлює повідомний, а не дозвільний характер організації мітингів та зборів громадян. Стаття 39 Конституції України проголошує:«Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей».

Адвокат каже, що слідство не надало доказів прагнення Гранітного ухилятися від слідства та суду і їх не може бути, оскільки, Гранітний, не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є найбільш мотивованою особою у встановленні істини у справі та доведенні своєї невинуватості. Сторона захисту вважає, що обґрунтування у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту наявності одного чи кількох ризиків, що визначає можливість застосувати запобіжний захід, передбачає обов’язок прокурора довести наявність таких ризиків. Сторона захисту акцентує увагу на тому, що Гранітний не є суспільно-небезпечною особою, переховуватись від суду для нього не логічно, оскільки він не визнає вину і бажає це довести.

- Хотів би зазначити, що сторона обвинувачення наводить ризики які можуть бути, а не доконані факти. Якби у нас були доконані факти, що підозрюваний хоче сховатися від слідства чи вчинити тиск на свідків то думаю, що це не було б предметом обговорення у судовому засіданні. Це був би зафіксований факт. До того моменту, поки з матеріалів справи не знято грифу секретності, сторона державного обвинувачення не може про них говорити і тим більше, на них посилатися та повідомляти сторону захисту, - пояснює прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонно служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Роман Пилипів.

Сам Ярослав Гранітний дивується звідки в СБУ інформація щодо перетину ним кордону з РФ, адже за його словами, він не був у Росії з 2007 року.

- Я не можу ні про що інше говорити, як про злочинну змову прокурора, слідчих суддів та зам.начальника СБУ. Їм я ще 2012 року "псую кров" своїми акціями. Вирішили мене прибрати таким чином? - каже Ярослав Гранітний. - Усі мої дії завжди були спрямовані на зміцнення держави та кордонів України. Проводив спеціалізовані вишколи. Звинувачення у сепаратизмі безглузді та смішні. Як мені їх зачитували, я не вірив, що таке може бути.

Заслухавши усі сторони, суд ухвалив лишити без змін рішення судді Рівненського міського суду. Відтак Ярослав Гранітний пробуде у СІЗО два місцяці.

Вікторія Мамотюк