Пристрій розміром з автоакумулятор перероблятиме атмосферу Марсу на кисень. Це дорого й складно, але це лише початок.
Якщо ви цікавитесь відкриттями космосу, то напевне стежили за посадкою Perseverance на поверхню Марса. Хайп по марсоходу трішки пройшов, і тепер почалася справжня робота. Всередині Perseverance заховано маленький апарат, який вдихатиме атмосферу Марсу і видихатиме кисень. Таке собі механічне дерево, яке закладе підвалини колонізації Марсу людьми.
Цей маленький агрегат називається MOXIE — експериментальний проект NASA, який використовуватиме іншопланетні ресурси, аби виробляти корисні людству матеріали, як-от повітря. Здається, що в марсіанській місії найбільше кисень потрібен людям, але ні. Ракеті з екіпажем у 4 особи треба майже 7 тонн палива і 25 тонн кисню, аби створити необхідну тягу і успішно повернутися додому.
Транспортування такої кількості кисню — це одна з проблем сучасної космонавтики
MOXIE спробує її вирішити. Цей пристрій розміром з автоакумулятор виконуватиме надскладну роботу: виробництво кисню. Це досить гарячий процес, де температура камери може сягати 800°С, а навколишні компоненти легко можуть поплавитись.
Аби цього не сталося, камера устелена алюмінієвими та золотими шарами, які майже не іржавіють і майже не випромінюють тепла. Все працює методом електролізу твердих оксидів. Спочатку трубка фільтрує та закачує марсіанський вуглекислий газ у компресор, який його стискає та відправляє у батарею.
В батареї відбувається сам електроліз: за високих температур іони кисню проводять через керамічну мембрану і відокремлюють їх від решти. Це схоже на просіювання борошна, просто за інших умов. І вуаля — кисень подано.
Зазначимо, що це дорогий проект: NASA вже витратили понад $50 млн лише аби з’ясувати, чи MOXIE здатна працювати в реальних космічних умовах.
Як влаштовано MOXIE, Wikimedia Commons
Після розділення на окис вуглецю та кисень, трубка проганяє кисень через датчик чистоти перед тим, як пустити його до атмосфери.
Ще один виклик MOXIE — баланс між користю та шкодою. Якщо система споживатиме забагато електроенергії, то окрім окису кисню вона виділятиме вуглець та сажу. Утім, якщо напруга буде замалою, вуглекислий газ може затопити систему і почати окисляти пристрій. Тому науковці мусять точно балансувати усі показники.
Як ми й сказали, MOXIE — це перевірка концепту, який в наступні роки пропрацює менш ніж пів земних дня. За пару годин він поки що генерує 5-6 літрів кисню, що вистачить хіба для космічного пуделя. Втім, якщо MOXIE підтвердить свою боєздатність навіть на таких потужностях, у проект вкладатимуться серйозніше: вмонтують в 100 раз більші новий компресор і електролізні батареї. Така версії забезпечуватиме майже 2000 літрів на годину і пропрацює більше року.
Посилення конструкції зможе підтримувати невеличку колонію на Марсі, але перед нами відкривається ще низка питань, які можуть стати на заваді. Наприклад, підземні хробаки з Арракісу чи примхливий марсіанський клімат та погода.
За матеріалами: Tokar.ua
