Голова ГО"Білі берети Рівне" Юрій Тарасюк публікує моторошні фото, на яких зображені результат запущених хвороб. Цього разу лікар показав, що може статись, якщо не ліквати варикоз:
Варикозна хвороба нижніх кінцівок - це поліетіологічне (багатопричинне) захворювання, що характеризується прогресуючими незворотними змінами усіх складових компонентів венозної системи кінцівки, і як наслідок порушенням обмінних процесів у шкірі, підшкірно-жировій клітковині, м’язах, нервових структурах, що клінічно проявляється у вигляді розширення підшкірних вен нижніх кінцівок, порушення трофіки та деструкції м’яких тканин.
Варикозна хвороба є найпоширенішим захворюванням венозної системи
ПРИЧИНИ і ФАКТОРИ РИЗИКУ :
» Спосіб життя та характер роботи впливає на розвиток та перебіг варикозної хвороби чи не найсуттєвіше. Низька рухова активність знижує ефективність роботи м’язово-венозної помпи гомілки - найважливішого механізму, що забезпечує повернення крові до серця. Ось чому у людей, робота яких пов’язана з тривалими статичними навантаженнями (стоянням чи сидінням), особливо часто виникають захворювання вен. До обмеження рухової активності призводить також і зайва вага.
» Ожиріння - доведений фактор ризику розвитку варикозної хвороби нижніх кінцівок. Збільшення індексу маси тіла до 27 кг/м2 і вище призводить до зростання частоти розвитку даного захворювання на 33 %.
Велика кількість хворих на варикозну хворобу в індустріально розвинених країнах якоюсь мірою обумовлена і особливостями харчування. Достатньо високий ступінь переробки харчових продуктів, зниження в раціоні сирих овочів та фруктів призвів до постійного дефіциту рослинних волокон (клітковини), необхідних для ремоделювання венозної стінки та до хронічних закрепів, що є причиною перманентного підвищення внутрішньочеревного тиску.
» На перебіг варикозної хвороби несприятливий вплив має також тісна спідня білизна, що стискає венозні магістралі на рівні пахових складок, а також різного роду корсети, котрі підвищують внутрішньочеревний тиск.
» Спадковість та її роль у розвитку варикозної хвороби не знаходять однозначного підтвердження.
» Вагітність традиційно вважається одним з основних факторів ризику розвитку варикозної хвороби, що пояснює більш часте (у 3 - 4 рази) ураження жінок. Прийнято вважати, що основними провокуючими моментами під час вагітності є збільшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) та стискання вагітною маткою заочеревинних вен. Водночас результати епідеміологічних досліджень свідчать про те, що лише друга та наступні за нею вагітності призводять до достовірного збільшення частоти варикозної хвороби на 20 - 30 %. При цьому перші ознаки захворювання з’являються вже в I триместрі вагітності, коли значного при-росту ОЦК чи збільшення вагітної матки ще не відбувається.
» Дисгормональні стани. Їх роль в останні роки прогресивно зростає, що обумовлено широким використанням засобів гормональної контрацепції та популяризацією замісної гормонотерапії в преклімактеричному періоді і при лікуванні остеопорозу. Доведено, що естрогени та прогестерон, а також їх похідні знижують тонус венозної стінки за рахунок поступового руйнування колагенових і еластичних волокон.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ :
Лікування варикозної хвороби носить комплексний характер і передбачає усунення патогенетичних механізмів (укріплення структурного каркасу венозної стінки, корекцію реологічних властивостей крові, ліквідацію недостатності клапанного апарату перфорантних та магістральних вен), корекцію зовнішніх проявів захворювання (варикозно змінених вен).
Методи лікування варикозної хвороби поділяються на консервативні (використання фармакологічних середників, еластичної компресії, лікувальної фізкультури і ін.) та оперативні (ендоваскулярні та «класичні» оперативні втручання). Такий поділ є достатньо умовним, оскільки зазвичай найкращі результати дає поєднання вказаних методик в тому чи іншому об’ємі.
Консервативне лікування передбачає раціональну корекцію фізичної активності та статико-динамічних навантажень, організацію праці і відпочинку, корекцію раціону харчування, спрямовану на зниження надмірної маси тіла і профілактику закрепів. Пацієнтам рекомендують уникати тривалих статичних навантажень в положеннях «стоячи» та «сидячи». 3 метою покращення функції м’язово-венозної помпи нижніх кінцівок доцільними є заняття рухомими видами спорту (біг, лижі, велотренажер, особливо плавання), проте лише в індивідуальному тренуючому режимі. Рекомендується носіння зручного одягу та взуття на невисокому стійкому каблуці.
Провідне місце в лікуванні та профілактиці розвитку, як варикозної хвороби, так і її ускладнень посідає компресійна терапія (носіння спеціальних противарикозних панчіх). Вона застосовується, як в комплексі консервативного лікування, так і, як доповнення хірургічного.
Про медикаменти та методи хірургічного лікування розповідати не буду. Тут потрібен індивідуальний підхід=консультація у фахівця 
:)
БЕРЕЖІТЬ ЗДОРОВ'Я!
