Всі добре знають, якими безмірними можуть бути наші рівненські маршрутки. Ось так і сталось учора. Близько 17 год. вечора повертаючись з післяопераційних процедур в лікарні рівнянка зупинила маршрутне таксі №58 на зупинці «Мототрек», пише Інформаційний потік Рівне. Маршрутка була переповнена. До наступної зупинки жінка доїхала стоячи на сходинці і тримаючись за дверцята, які, за її словами, ледь тримались купи. Далі на зупинці «Фоззі» до транспортного засобу зайшов чоловік з двома маленькими дітьми, років 5 на вигляд. Діти почали вередувати, сам чоловік стояв теж ненадійно.
Далі жінка пояснює: “Мені ж, щоб помістились нові пасажири, довелось стати спиною до передньої панелі і міцно впертися руками в стелю (що в моєму стані було важко зробити) але доїхати до дому якось же треба. Далі ми доїхали до зупинки «розвилка», там водій мені сказав щоб я відйшла, на що я відповіла, що нема куди. Дійсно, не було ж куди, в проході люди стоять в два ряди, біля мене двоє маленьких дітей. Тоді водій сказав, що зараз мене висадить. Після даних слів водій «маршрутки» різко загальмував, я чула звуки сигналів і скрип колес машин, що їхали позаду. Водій зробився червоний на обличчі і з криком наказав мені вийти з «маршрутки». Я вийшла між зупинками «розвилка» і «решетнікова». Я була в розпачі, тому вирішила повідомити про дану ситуацію поліцію за номером 102. Ми домовились, що на наряд поліції я буду чекати біля магазину «Ведмедик». Прочекавши півгодини на поліцію, водій, який мене висадив уже встиг відправитися у зворотній рейс, тоді ж я і змогла записати номер траспортного засобу ВК7976АЕ. Я подзвонила другий раз на номер 102 і мені сказали, що наряд зараз буде. Прочекала ще 20 хвилин, ніхто не приїхав, але прибув мій батько, щоб разом відправитись додому. Як виявилось він теж повідомив поліцію про те, що сталось. Разом ми почекали на поліцію ще хв 15 і поїхали додому. За дві години після випадку мені подзвонив невідомий номер, то були працівники поліції, які приїхали додому і взяли мої свідчення.”
Наостанок жінка пояснює, чому звернулась до ресурсу Інформаційний потік Рівне:
“Я розумію нашу ситуацію, розумію, що ми виживаємо, розумію, що ніхто не буде покараний. Але, люди, хто як не ми самі будемо боротися за свої права? За що мене так образили? Чому жоден чоловік в «маршрутці» за мене не заступився? Якби це була літня пора року і я не була б після операції, я б мабуть не звернула на це уваги. Але сьогодні він так зі мною, завтра ще з кимось, післязавтра з Вами. Водій на вигляд старший чоловік, з коротким сивим волоссям, з надмірною вагою, загострені риси обличчя. Будьте уважні, не дозволяйте себе так ображати!”