Сьогодні до редакції «ВСЕ» звернувся рівнянин – представник бізнесу – та розповів про цікаву ситуацію, яка розгорнулась між ним та представниками міської влади щодо власної території його підприємства.
Микола Шмендрук є ветераном війни в Афганістані. Ще з 2011 року має в Рівному власний бізнес з міжнародних вантажних перевезень. Рік тому придбав у місті ділянку землі на вулиці Макарова, навпроти будинку №44, аби не витрачатись на оренду. Своїм коштом оплатив землю, збудував на ній базу для стоянки транспорту, відповідно, розмістив там весь свій бізнес. Чоловік з року в рік чесно сплачує мільйони податків у держбюджет і намагається дати роботу людям. Серед 27 працівників підприємства є і такі, котрі потребують постійного соціального захисту – учасники бойових дій та інваліди. Фірма намагається постійно розвиватись у сфері вантажних перевезень та гідно представляти імідж України на міжнародному ринку.
Територіально так сталось, що відноситься підприємство до земельного фонду Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, однак вона знаходиться вздовж вулиці Макарова у Рівному навпроти житлового будинку №44, що за географічним розташуванням та історично складеним зв’язком поєднує її з містом та може розглядатися тільки, як частина вказаної вулиці до району. Але фактично, вулиця Макарова – це частина Рівного. І підприємство, про яке ми говоримо – «МІКО ТРАНС» – зареєстроване у місті.
Відкриваємо Публічну кадастрову карту України і вводимо відповідний номер ділянки підприємства.
Як ми можемо побачити, ділянка є приватною власністю і знаходиться у території Рівненського району.
Основна проблема полягає у клаптику землі перед територією, де облаштували заїзд на стоянку.
Такий вигляд має заїзд, котрий «заважає» мешканцям міста. Облаштований та облагороджений, до речі, власними зусиллями підприємця.
Аби все було порядно та чесно пан Микола звернувся до трьох структур, а саме: в управління ЖКГ міста Рівного, у міське ШЕУ та в Управління патрульної поліції. У всіх органах дали «добро» на будівництво заїзду. За великі кошти був розроблений проект і на ньому красуються три печатки від цих трьох Управлінь.
На фото фрагмент проекту з усіма необхідними дозволами та печатками.
На фото дозвіл та погодження від Управління патрульної поліції Рівненської області щодо безпеки на території дороги.
Цю ділянку взяли, фактично, занедбаною. Тут не було тротуару, були височенні люки та жодної доступності. Власним коштом на території поблизу заїзду чоловік облагородив тротуари, зробив заїзд доступним для людей з інклюзією. Згодом під парканом планували висадити клумби та декоративні дерева. Рік був спокій, рівнянин працював, бізнес прозоро розвивався. І все начебто мало бути добре, якби не одне «АЛЕ».
І це «АЛЕ» полягає в тому, що на проекті міського благоустрою немає того клаптику землі, де облаштований заїзд на територію підприємця. Точніше – є. Але у проекті міста на тій ділянці значиться тротуар і паркан, про заїзд мови немає. Ясна річ, що це лише формальності, але також гарна причина, щоб придертись. З якою метою – ми наразі не будемо аналізувати.
Але саме через таку формальність у рівнянина почались неприємності.
Цьогоріч в середині жовтня приходять на територію представники міської влади і кажуть, що відкликали свої дозволи на одному із планів заїзду. Тобто, тепер вони всі є анульованими, а заїзд, зроблений руками підприємця – хочуть перекрити. Поставити там паркан, аби вантажні машини не могли заїхати на територію.
До слова, згідно законодавству, після наданого дозволу назад його відкликати не можна. А міська влада, котрій, мабуть, закони не писані, кажуть, що так можна.
Тим часом сусідні ділянки спокійно використовують. Їх ніхто не блокує, однак дозволів у них, ймовірно, на це немає. Мабуть, просто «відстібнули» певну суму коштів, кому потрібно. І ніхто їх не чіпає.
Здається, справа вже набрала особистого характеру.
Рік тому до території підприємства під’їхали вантажні машини та встановили перед заїздом три бетонні блоки, аби перешкодити машинам чоловіка в’їзд до стоянку.
Сьогодні ми мали нагоду поспілкуватись з представниками міського ШЕУ та ЖКГ міста. Не на камеру представник ШЕУ сказав, що причина такої «заворушки» полягає в тому, начебто, проекти міста та підприємця відрізняються і не можуть існувати один при одному. На питання: «Чи заважає проїзд мешканцям міста і чи може він нашкодити» неофіційно була дана нечітка відповідь: «Якщо заглибитись у проекти і все розібрати, то теоретично може виникнути несприятлива ситуація». Але ж, погодьтесь, ймовірність виникнення якоїсь дорожньої ситуації можлива на будь-якому відрізку дороги. А якщо не брати до уваги нюанси з планом благоустрою – все всіх влаштовує.
Представник ЖКГ – заступник начальника відділу благоустрою ЖКГ Рівненської міськради Олександр Даюк довго сперечався щодо планів та схем по заїздах. Та, врешті, втомився і зазначив:
– Ми все знаємо і розуміємо. Все влаштовує. Робіть щось з Хомком.
Отже, суть в іншому. З якоюсь особистою метою пан Хомко вчепився в цю земельну ділянку і перешкоджає веденню бізнесу. Але чому?
Ми поспілкувались з самим підприємцем, він розповів деталі розмови з міським головою щодо декількох декількох квадратів території, котрі викликали стільки питань.
– Хомко приходить на зустрічі з афганцями і дуже «торжественно» говорить: «Я допоможу всім з будь-якими питаннями. Якщо нагальні питання – звертайтесь». Я зайшов, він прийняв мене. Кажу: «Мені роблять перешкоди. Я офіційно купив землю, заплатив 300 тисяч податку, вона внесена в кадастри. За півтора роки сплатив півтора мільйона податку, працюють офіційно 25 людей. Всі отримують зарплату. Плачу податки, всі кошти йдуть в місто. Цей клаптик землі стільки проблем комусь створює, я не розумію», – розповів Микола Шмендрук. – На що Хомко мені відповів: «Йдіть пресуйте громади, щоб Шпанів і Обарів приєднались до міста – тоді немає питань». Бо він вважає, що це територія Шпанівської ОТГ. Я кажу: «Так давайте я зараз напишу заявку на те, щоб цей клаптик землі (*територія заїзду, – прим.ред.) приєднали до міста». Хомко відмовив. Питаю в нього: «Чому поруч будують здоровенний комплекс, машини заїжджають-виїжджають і ніхто їх не чіпає?» Бо то місто, каже Хомко. При цьому, було проведене розслідування – то ті фірми взагалі, фактично, за межами міста знаходяться. Всі вони на даний момент функціонують. А мені приїжджали блоками перекривали дороги. Я з цими дозволами зробив виїзд, а через рік вони кажуть, що передумали. Хоча перед цим все погодили з поліцією та іншими чиновниками. А зараз передумали! Це пряме перешкоджання бізнесу. Як в місто може приходити чужий інвестор, якщо тут своїх пресують? Не дають спокійно працювати, – розповів підприємець.
По суті, наразі причину пояснюють у плані цієї вулиці. Мовляв, проектний план пана Миколи відрізняється від проекту міського благоустрою. Бо за їхнім планом там немає цього заїзду. Та це все формальності, їм просто немає до чого придертись.
На фото фрагмент цієї ж ділянки, але за планом міського благоустрою.
Насправді ж, основний посил Володимира Євгенійовича Хомка полягає в тому, щоб за рахунок створення проблем для бізнесу, спонукати навколишні села об'єднуватись з містом в одну територіальну громаду.
Давайте розберемось, які закони порушує міський голова, присилаючи своїх чиновників та намагаючись анулювати надані Управліннями дозволи?
Статтею 10 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері розвитку малого і середнього підприємництва. Серед яких, зокрема, є сприяння формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.
При цьому, ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України передбачено, що незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.
Натомість в подальшому, без будь-яких на те пояснень, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради анулювало вказане погодження, а Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг відкликало свої підписи під таким погодженням.
Однак, надання погодження вказаними органами місцевого самоврядування на влаштування заїзду-виїзду на земельну ділянку є ніщо інше, як вчинення ними індивідуального не нормативно правового акту.
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Натомість органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є ніщо інше, як гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і юридичними особами, породжуючи в останніх впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Важливо зазначити й наступне, статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Як вбачається із звернення директора ТОВ «МІКО ТРАНС» Миколи Шмендрука, всім іншим суміжним його підприємству землекористувачам та землевласникам, органами місцевого самоврядування міста Рівного створено умови для виїзду-заїду на вулицю Макарова у Рівному. Така ситуація явно не може лишатися поза його увагою, оскільки порушуються його права.
Тут вбачаються ознаки порушень прав суб’єкта господарювання, який здійснює свою законну діяльність у спосіб та в порядку передбаченому законом.
