Замміністра Тарас Висоцький у Рівному: «Мораторій на землю вигідний лише тим, хто звик обробляти її "втемну"» (ІНТЕРВ'Ю)

Заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України ТАРАС ВИСОЦЬКИЙ: «Збереження мораторію вигідно виключно власникам мільйонів гектарів землі, які звикли обробляти  її «утемну».

Голосами 240 народних депутатів, більшість яких представляє провладну партію «Слуга народу», Верховна Рада України восени ухвалила у першому читанні проект закону про продаж землі сільськогосподарського призначення. Представництво Європейського союзу вже назвало це рішення таким, що може «розкрити величезний потенціал для економіки країни», зауваживши, що при відкритті земельного ринку важливо встановити чіткі гарантії для дрібних власників та фермерів, забезпечити відкритий доступ до даних про права на землю та функціонуючу судову систему. В усіх відношеннях історичному рішенню передувала масштабна просвітницька програма «Діалоги про Україну», в рамках якої з аграріями, землевласниками та керівниками фермерських господарств в усіх куточках нашої держави спілкувалися особисто представники Кабінету міністрів, який і став головним ініціатором реформи. На Рівненщині його позицію роз’яснював призначений на початку вересня новий заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  Тарас Висоцький. Зважаючи на неабиякий суспільний резонанс у питанні скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, наші журналісти вирішили детальніше поспілкуватись із замміністра.

Уряд зобов’язується сприяти тому, щоб від продажу землі максимально виграли громади на місцях...

– Пане Тарасе, Президент Володимир Зеленський та його команда у своїх рішеннях вже встигли зарекомендувати себе, як сила, яка намагається уникати питань, які не користуються високою популярністю серед українців. Зважаючи на це, тим більш дивним виглядає їх рішення проштовхувати скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення,проти якого, згідно соціології, виступає відчутна більшість наших земляків. Чому ваша позиція виявилася настільки принциповою саме у цьому питанні?

– Багато-хто і справді закидає Володимиру Зеленському любов до всілякого роду рейтингів, але як раз те, що він вирішив стати локомотивом для штовхання непопулярного у народі рішення про скасування мораторію на продаж землі засвідчує, що задля справжніх, а не фейкових реформ президент готовий, не думаючи, жертвувати своєю популярністю. Те, що сьогодні у цьому питанні нам єдиним фронтом протистоять абсолютна більшість абсолютно заангажованих українських політиків зовсім не відміняє тих для усіх очевидних реалій, що ринок землі в Україні вже давно працює. Просто сьогодні він є «чорним» і абсолютно закритим, таким, що функціонує суто для обраних. Ким є ці «обрані»? Не відкрию Америки, якщо скажу: це ті, хто багато років на свій власний розсуд, абсолютно не прозоро використовував мільйони гектарів української землі і прагне робити це і надалі. Земельний ринок має оборот близько 10 мільярдів гривень, від яких немає жодної користі для держави! Більш того, відсутність контролю за використанням цих площ призводить до того, що через суто споживацьке відношення земля виснажується, поступово втрачаючи свої властивості. Нинішнім власникам на це байдуже, бо вони на ній не працюють, а лише користаються. Знаю про що кажу, не лише тому, що до свого призначення більше п’яти років очолював «Український клуб аграрного бізнесу», а і тому, що є уродженцем маленького села Кунин, Здолбунівського району, на Рівненщині і маю успадковані від діда півтора гектари спадщини. Знаю, що загалом близько півтора мільйони українців вже померли, не отримавши жодного прибутку від своїх наділів і я не хочу, аби така ж сама доля спіткала такої і тих 6 мільйонів, які землю поки що мають. Про мораторій особисто вперше почув іще зовсім маленьким хлопцем. За мораторію виріс і бачу, що ні до чого, окрім занепаду села, він Україну не веде.

– Ви приїхали на Рівненщину, аби пояснити максимально широкому колу наших мешканців, чому земельна реформа потрібна вже і негайно. Можете коротко сформувати основну думку, так, щоб її здатен був зрозуміти абсолютно кожен.

–Якщо коротко, то - ця реформа абсолютно ключова. Вона дає потужний поштовх для розвитку економіки нашої переважно аграрної країни, бо здатна запустити інвестиції на село та у переробну галузь. Уряд зобов’язується максимально сприяти тому, щоб від продажу землі максимально виграли, в першу чергу, громади на місцях, а роль держави при цьому залишалася виключно сервісною. Якщо нічого не змінювати, більшість земель, що знаходяться у державній власності і далі перебуватиме у безкоштовному користуванні тих, хто цинічно заробляє на них, не сплачуючи жодних податків. Це, в першу чергу, території державних підприємств, науково-дослідних інститутів, а також ніде не обліковані землі, якими до сьогодні розпоряджався виключно і тільки корумпований Держгеокадастр. Ви тільки вдумайтеся: в Україні на 18 мільйонів гектарів, з яких сплачуються податки припадає аж 24 мільйони гектарів, які обробляються повністю не легально! Переконаний, виникнення здорової конкуренції за користування землею суттєво прискорить наше економічне зростання. На користь цього говорять численні приклади зі світової практики. Громади почнуть отримувати додаткові кошти з податків, а агровиробники, в свою чергу, матимуть стимул нарощувати ефективність використання площ., що їм належать

Маємо доручення Президента до кінця року провести облік абсолютно усієї землі в Україні

– Існує думка, що від скасування мораторію виграють, передусім, великі агрохолдинги, а не малі і середні фермери…

– Сьогодні малі фермерські господарства обробляють близько 5 мільйонів гектарів. Це приблизно стільки ж, скільки належить холдингам. Загалом же в Україні маємо близько 40 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель і лише 13 мільйонів громадян, що проживають у сільській місцевості! Проста математика показує: тих, хто прагне обробляти землю просто не вистачає! А надто з огляду на те, що фермери воліють тримати порівняно невеликі наділи, на яких можна дозволити собі впроваджувати якісь інновації. На зустрічах з агровиробниками постійно чуємо, що у них не вистачає коштів, аби викупити паї у їх нинішніх власників. А тому одним з ключових моментів земельної реформи наша команда бачить державну підтримку фермерів за програмою компенсації облікової ставки Нацбанку, яка складає 16,5% і передбачає видачу кредитів на рівні 5-7%. Усі дослідження красномовно засвідчують: сьогодні в Україні найдобросовіснішими платниками за кредитами є саме фермери. Тож у бюджет-2020 на ці виплати вже закладено 4,4 млрд грн. Власник паю отримає право продавати землю без аукціону за прямим договором, але при цьому першочергове право на купівлю залишатиметься за нинішнім орендарем. В разі, якщо купувати він не хоче, договір може бути укладений з іншим покупцем. Земельний кадастр при цьому працюватиме абсолютно прозоро і кожен при бажанні зможе легко побачити, кому саме на даний момент належить та чи інша ділянка та проконтролювати, чи використовують її з використанням зазначених у законі обмежень..

– Земельний кадастр представники «Слуги народу» сьогодні критикують чи не найчастіше…

– А по вашому його нема за що критикувати? Впродовж років облік земельних ділянок в Україні здійснювався так, що сума площі земельних ділянок на території деяких громад перевищувала територію самої громади! На сьогодні маємо доручення Президента до кінця року провести облік абсолютно усієї землі в Україні. На сьогодні близько 76% сільськогосподарських площ вже внесено в Кадастрову карту. За допомогою супутникових зйомок та алгоритмів глибокого машинного навчання, проводиться інвентаризація всіх земель та того, що на них вирощують. За останні кілька місяців Держгеокадастр зробив більше, аніж за попередні 28 років і його робота триватиме доки абсолютно уся інформація про українську землю не стане доступною абсолютно кожному українцеві. Переконаний, прозорість – найкраща протидія корупції та безгосподарності. Сьогодні основною проблемою, з якою ми зіштовхуємося є те, що геодані багатьох ділянок вносились у різні часи. Інколи двічі і навіть тричі. Остаточно встановити, кому саме вони належать можна виключно у судовому порядку. А це процес доволі тривалий. Щоб ніхто з власників паїв не виявився ошуканим, держава бере на себе функцію надавати їм безкоштовну правову допомогу від Міністерства юстиції.

– В Україні ні для кого не секрет, як працюють наші суди. А тому упевненості, що їх рішення будуть справедливими нема абсолютно ні у кого …

– Цілком з вами погоджуюся, а тому судова реформа рухатиметься паралельно з земельною. І, думаю, впроваджуватиметься не менш наполегливо.

Якщо моніторинг покаже, що якийсь росіянин або російська компанія стала власником української землі, ділянку миттєво конфіскують!

– Критикуючи скасування мораторію, ваші опоненти застерігають, що це призведе до того, що землю скуплять іноземці. Євреї, китайці або і взагалі бізнесмени з країни-агресора. Такі ризики вами передбачено?

– Купити державні та комунальні землі можна буде виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативної грошової оцінки. Основними правилами майбутнього ринку є те, що на перших порах покупцем зможе стати виключно громадянин України або ж юридична-особа, яка є резидентом нашої держави. Засновником цієї компанії може бути іноземемна компанія, але в жодному випадку не з Російської федерації, яка є агресором по відношенню до України! Покупець не зможе купити більше 15% сільськогосподарської землі в одній області і 0,5% у межах всієї країни. Перевірка бенефіціарів юридичних осіб-покупців здійснюватиметься автоматизовано і постійно. Якщо програмне забезпечення, яке за всіма реєстрами перевірятиме покупця, покаже «червоне світло підозрілого покупця», питання одразу зніматиметься з розгляду. Якщо моніторинг покаже, що якийсь росіянин або російська компанія стала власником української землі, ділянку миттєво конфіскують.  Що ж стосується «жахалок» про іноземців, які прагнуть повністю скупити родючу українську землю, то передбачений законом перехідний період не дозволяє їм купувати землю аж до 1 січня 2024 року. Вже сьогодні ми будуємо систему моніторингу кінцевого власника, яка не дозволить їм працювати, в тому числі, і через підставних осіб. Особисто я не вірю також і в те, що землю почнуть масово скуповувати також і наші агрохолдинги. Для людини з мінімальною економічною освітою очевидно, що для великої компанії земля – це пасив, а не актив. Купувати її у великих обсягах доцільно хіба з огляду на довгострокову інвестицію, для зрошення, садівництва чи тваринництва. Для таких цілей мільйони гектарів просто не потрібні, бо цілком вистачить і 20-30. Тому мій прогноз такий, що в перший рік буде продано 7-10%, а потім не більше 3-5% кожного року.

– А як захищатимуться права власника паю, якщо, скажімо, ділянка, яка йому належить буде оточена землею, яку викупив великий агрохолдинг?

– Якщо подібні ситуації виникатимуть, ми передбачили, що до кожної такої ділянки обов’язково повинен бути доступ. Польовими дорогами чи якось іще. Крім того,розроблено правила обміну, у відповідності до яких пайовик матиме змогу помінятися на ділянку з такою ж площею, але в іншому місці.

– В яких випадках держава залишає за собою право на експропріацію тої чи іншої землі?

– Чинне законодавство передбачає, що використання земель мусить бути виключно цільовим. Цей процес ретельно контролюватимуть органи місцевого самоврядування і у випадку порушень на власника накладатимуться штрафи, але підставою для експропріації це все таки не буде. Примусове вилучення землі передбачається виключно у випадках, якщо виявиться, що вона дісталася власнику з країни-агресора, який не виявив себе у момент реєстрації права власності.