Найперше, Великдень – це перемога життя над смертю. Це – свято радості. Тож давайте в сьогоднішній ситуації знайдемо позитив. Ми повертаємося до традицій наших предків, у яких не було супермаркетів чи доставки готових кошиків через Інтернет. Цього року кожна господиня може спекти домашню паску. Найсмачнішу, бо вона буде зроблена своїми руками. Кожен господар може зробити м’ясні смаколики. І разом зі своїми дітьми ми всі будемо малювати писанки та крашанки, замазуючи при цьому й одяг, і руки, й обличчя. Це свого роду загальнодержавний сімейний тимбілдинг. І я впевнений, що після нього всі страви, приготовані разом, будуть смачнішими у сто разів. І домашня ковбаска з хроном, і сальце, і варенички, і завиванці, а найголовніше – ми згадаємо, що українська кухня найкраща у світі.

Так, ми залишаємось вдома. І нехай після вихідних та після карантину нас лякають цифри на вагах, а не цифри на термометрі.

Великдень – це свято єднання. І сьогодні вся наша країна об’єднана одним-єдиним бажанням – вийти на вулицю. Розумію, як це, бо сам з ранку до вечора сиджу в кабінеті. Скажу більше: сподіваюсь, це не державна таємниця, але в цьому кабінеті навіть не відчиняються вікна. Але зараз я вдома, у мене вихідний. Так, у Президента теж буває вихідний. Президент теж людина.

Пам’ятаєте, як у дитинстві батьки не пускали нас на вулицю? А сьогодні така ситуація, що ми не пускаємо на вулицю наших батьків. І це не помста. Це – турбота. Коли ми всі зостаємося вдома – це дійсно єднання. Єднання заради лікарів, заради здоров’я нашої нації, а отже – її майбутнього.

А ще Великдень – це свято щирості та відвертості. Знаєте, майже весь мій робочий день – це зустрічі, наради, дзвінки, переговори. Так багато говориш, а повернувшись додому, тільки одне бажання – помовчати. Я нещодавно зрозумів, що насправді в такі миті я не мовчу. Я звертаюсь до Бога. І тут я нічим вас не здивую – бо ми всі, хоч і різними словами, але просимо Всевишнього про одне й те ж.

Щоб наші батьки жили довше, щоб наші діти були щасливими, щоб онуки не кашляли, щоб кохані люди були завжди поруч, щоб в Україні все було добре.

І щоб усі ми були живі та здорові. Хай у цьому нам Бог помагає. А ми – допоможемо Богові. Залишаємось вдома.

Дорогі українці! Давайте пам’ятати мудрість Нагірної проповіді Христа: не варто виставляти власну праведність напоказ. Найсильніша віра – це віра в нашому серці.

Нехай у наші серця прийдуть добро, світло та милосердя.

Нехай у наші домівки прийдуть радість, достаток і любов

Нехай на нашу землю прийде мир, мир і ще раз мир.

Бажаю всім здоров’я, Божої благодаті та смачної паски!