Щороку, коли дата наближається до чергової річниці трагічних подій на Волині, у ЗМІ починає з’являється інформація, яка ще більше загострює відносини між Польщею та Україною. Як відомо, в історії українського та польського народів чимало резонансних подій, які по-різному трактуюються істориками, однак питання Волинської трагедії 1943 року і надалі залишається «каменем спотикання» та причиною погіршення відносин між двома братськими народами.
Зокрема, у Польщі, вірогідно, за пропагандистським сприянням влади Росії, у липні 2017 року відбулися протестні акції, під час яких кілька сотень представників кресових і молодіжних право-консервативних організацій, урядовців та депутатів Сейму пообіцяли вбивати бандерівців і забрати Львів («Акції у Варшаві: обіцяли вбивати бандерівців і забрати Львів» (https://politeka.net/ua/news/458938-aktsii-v-varshave-obeshhali-ubivat-banderovtsev-i-zabrat-lvov-foto/).
Як зазначає автор статті, серед учасників заходу були, зокрема, представники проросійського угрупування «Фаланга», націоналістичного «Національно-радикального табору» та організації «Табір великої Польщі», що відомі своїми антиукраїнськими актами вандалізму, які протягом 2015-2016 рр. знищували спільні українсько-польські пам’ятники на півдні Польщі. Учасники заходу тримали в руках різні плакати з гаслами: «Бандера стоп», «Волинь пам’ятаємо», «шовіністи з ОУН і УПА – ганьба і осуд» і т.д. Серед учасників були також і ті, хто одягнув нарукавні пов’язки з написом «польський Львів». На цій акції помітна нова тенденція, яка виводить на новий рівнень політичного шовінізму, адже, саме операцію «Вісла» протестувальники назвали благом та кроком до зупинення «українського тероризму». Хоча варто зазначити, що «Вісла» є наймасовішою етнічною чисткою обох народів, під час якої сотні тисяч українців були примусово виселені та перевезені на Захід Польщі.
Невже це дійсно відбувається? Чому майже через 74 роки після страшного кровопролиття на Волині, два народи не можуть порозумітися? Чи може сюди приклали руки пропагандисти путінського Кремля, які хочуть на тлі подій 1943 року погіршити ситуацію на Заході України? Факти говорять самі за себе, адже у ті страшні роки обидва народи стали жертвами уже сформованих історичних обставин та стереотипів, незваженої політики керівників окупаційних режимів, анархії та хаосу, жертвами небачених досі підступних провокацій, вчинених нацистами та більшовиками. Зараз надзвичайно складно визначити хто несе більшу відповідальність за ті події, однак, слід пам’ятати, що Волинська трагедія відбулася на етнічних землях України та український національно-визвольний рух періоду Другої світової війни не був замахом на польську державність!
Україна, у свою чергу, намагається дійти консенсусу з Польщею, однак, події останніх років показують, що пам’ять про минуле призводила і продовжує призводити до нових витоків різнопланових конфліктів, які вдало використовує влада Кремля для розпалення ворожнечі та досягнення своїх пріорітетних завдань. Владі Польщі не потрібно піддаватися провокаціям, а, навпаки, докладати максимум зусиль для примирення українсько-польського суспільства. Нещодавно українські військові, які брали участь у бойових діях на Сході України, уже побували на визначних пам’ятних місцях у Варшаві та склали квіти до пам’ятників та вшанували жертв «Волинської різанини» й солдатів УНР, які боролися спільно з поляками проти радянської Росії. Хоч це і не значний, однак, щирий жест з боку українців, які також втратили своїх предків під час подій 1943 року.
Необхідно попри усі історичні протиріччя цілком тверезо оцінювати ситуацію і розуміти, що Україна має бути партнером Польщі, а не її ворогом. Українці, як і поляки, мають право на свою історію та ідентичність. Однак, польські громадські діячі систематично розкручують антиукраїнську істерію в Польщі, піднімаючи її на все новий рівень. Бандера уже став ще більшою проблемою для Польщі, аніж імперська політика Москви. Російська війна проти України та перспектива Польщі самій вкотре опинитися в ролі жертви московської агресії – ніщо порівняно з дискусіями навколо історичних польсько-українських конфліктів. Факти співпраці польських українофобів з РФ очевидні і навіть особливо не ховаються. Тому полякам потрібно бути більш обачливими та не псувати відносини з українцями.
