На фото: інсталяція «Армія клонів» в «Ізоляції» в Донецьку та сам кат – Палич
У Києві затримали головного ката в’язниці «ДНР» – Ізоляція. Йдеться про Куліковського Дениса, він же «Палич».
Про це повідомив колишній в'язень цієї в’язниці, журналіст і письменник Станіслав Асєєв: «Тепер можу сказати, що життя прожив не даремно». Деталей не розкриває, журналістів попросив поки не дзвонити.
Ось що раніше Асєєв розповідав про «Палича»: «З одного боку, переконаний садист-психопат, який не відчував жодного співчуття до людей, яких він катував та сексуально ґвалтував. З іншого боку, його не можна було назвати повним відморозком, і він точно не ідіот. Він був тонким психологом і дуже грамотно грав на почуттях ув’язнених».
Хто такий Палич та тюрма Ізоляція
Головний кат «Ізоляції» – саме так називають бойовика на прізвисько «Палич», який запам’ятався колишнім полоненим своєю жорстокістю. Ґвалтував, принижував, бив та жорстоко катував ув’язнених. «Він боявся, що його вб’ють, через це його психіка похитнулася: доки він продовжував виконувати роботу, зберігав собі життя», – каже один з колишніх заручників. Наразі від звільнених із донецької таємної тюрми зібрано вже чимало свідчень – адже це десятки людей із трьох хвиль обмінів. Що відомо про головного садиста донецької в'язниці, та чи ведеться проти нього справа українським слідством?
Навесні 2014 року донецький музей сучасного мистецтва «Ізоляція» (він розташовувався у колишніх заводських приміщеннях) був захоплений бойовиками угруповання «ДНР». Замість арт-простору з виставками і лекціями, з’явилася тюрма, яка вважається найжорстокішою на окупованих територіях. До 2018 року керував «Ізоляцією» російський найманець на прізвисько «Палич», або «Перший» – це його позивний для своїх.
Саме ім'я «Палич» повторюють колишні заручники, описуючи сцени жорстокості в цій тюрмі, адже він не просто керував конвоїрами, а й сам полюбляв брати участь у знущаннях.
Наприклад, комендант міг вивести полоненого надвір, роздягнути та поливати холодною водою з автомобільної мийки, згадує колишній полонений Станіслав Печонкін.
«Познайомився я з ним практично одразу після того, як мене привезли на «Ізоляцію»: це було через 10 днів після мого затримання, коли з Горлівки мене перемістили в Донецьк. Він брав участь в моєму оформленні. Він навіть був без балаклави, хоча завжди, коли привозять новеньких, працівники «Ізоляції» ходять в балаклавах. Один із тих, хто сидів зі мною, ніби бачив його паспорт, і там було написано, що він уродженець міста Курахове Денис Кулик. На вигляд йому близько 40 років, повна фігура. Він брав участь в моїх допитах і мене бив», – розповідає Печонкін.
На фото: Станіслав Печонкін
«Запої «Палича» закінчувалися черговим трупом»
Жертви «Палича» ставали постійними: він когось собі обирав і планомірно знущався, переказує в'язень, який теж став одним із «улюбленців» «Палича». Станіславу бойовик влаштовував програму «Зважені та щасливі», забороняючи їсти, і змушуючи робити безліч фізичних вправ, окрім роботи на території тюрми (в'язнів там залучали до вантаження боєприпасів, наприклад).
Після цих 7 місяців на «Ізоляції» мене напівживого вивезли до лікарні, де відкачували 5 днів
«Сім місяців він мене бив, принижував, поливав з «Кьорхєра» (мийка високого тиску – ред.), «стежив за моєю фігурою», забороняючи мені їсти все, крім каші. Після цих 7 місяців на «Ізоляції» мене напівживого вивезли до лікарні, де відкачували 5 днів. Крім мене, у «Палича» були й інші «любимчики», з яких він знущався. Одна з проблем «Палича» – він полюбляв випити й міг іти в запій на кілька тижнів, тоді йому взагалі відривало «башню»: починалися масові побиття, і дехто їх не переносив. Бувало таке, що запої «Палича» закінчувалися черговим трупом» – розповідає Печонкін.
У підвалі «Ізоляції» була камера, де тримали затриманих бійців угруповання «ДНР», і час від часу туди спускали «політичних» – тобто проукраїнських затриманих, щоб бойовики їх били. «Палич» спостерігав по відео.
«Наскільки мені відомо, раніше він працював у пенітенціарній службі, й був у 97-й Макіївській колонії начальником загону та оперуповноваженим, це те, що він сам розповідав», – каже чоловік.
Дівчину тримали в сусідній з в'язнем камері, щоб він усе підписав – свідок
Ще один колишній полонений, журналіст Станіслав Асєєв розповідає про «Палича» як про найжорстокішу людину, яку доводилося бачити під час полону.
Він не відчував жодного співчуття до людей, яких катував та сексуально ґвалтував
«Це особистість, яка поєднувала в собі дві крайності: з одного боку, переконаний садист-психопат, який не відчував жодного співчуття до людей, яких він катував та сексуально ґвалтував. З іншого боку, його не можна було назвати повним відморозком, і він точно не ідіот. Він був тонким психологом і дуже грамотно грав на почуттях ув’язнених. Він розміщував у сусідніх камерах людей, які мали якісь стосунки. Інколи туди потрапляли пари, інколи чоловік із дружиною, щоб потримати дружину кілька днів і чоловік підписав необхідні документи. Таке відбувалося на моїх очах. Я сидів у четвертій камері, за стіною була третя – жіноча камера. Він навмисно підсадив до нас в камеру чоловіка, дівчина якого сиділа в третій камері, – щоб він божеволів від цього, знаючи, що за стіною його кохана».
Станіслав згадує, що «Палич» міг звертатися до ув’язнених матом, що постійно і робив, а потім різко переходити на «ви», що викликало дисонанс у сприйнятті полонених. На відміну від Печонкіна, Асєєву «пощастило» більше, бо «Палич» його не бив особисто, делегуючи це своїм підлеглим.
Він жив в «Ізоляції», не покидаючи території заводу. Боявся, що його вб’ють
«Особисто мене він не чіпав, але був епізод восени 2017 року, коли він вчергове напився, то взяв вночі наближених до нього ув’язнених, почав відкривати камери і в кожній камері бив людей. Але, коли вони зайшли до нас, я спав на першому ярусі, а наді мною спав чоловік похилого віку, якому «Палич» завдав удару у вухо, через що чоловік втратив слух. Потім почав бити інших ув’язнених, але мене не чіпав навіть пальцем. Він наказав нам стати на коліна, завести руки за голову. Він бив інших ув’язнених, а мене били ув’язнені, які зайшли до камери разом з ним. Він розмовляв зі мною в ту ніч. Інших вивели бити в коридор, а я продовжував стояти на колінах, і він говорив зі мною. Він розумів, що в нього вже немає іншого вибору, про що і сказав мені. Він жив в «Ізоляції», не покидаючи території заводу. Боявся, що його вб’ють, через це його психіка похитнулася. Доки він продовжував виконувати свою роботу, він зберігав собі життя», – розповідає Асєєв.
На фото: Станіслав Асєєв
Його прибрав «Ленін»
Бойовики таки прибрали «Палича» з «Ізоляції» – у 2018-му. Колишні заручники кажуть: його точно не вбили, бо і далі продовжували привозити в тюрму для участі в катуваннях людей.
На момент літа 2018 року його використовували як потужну зброю так званого «МГБ ДНР».
«Палича» загнали в шосту камеру, пізніше посадили в підвал і довго там тримали
«Його кинули на підвал після того, як він остаточно переламав «Ізоляцію». Тоді приїхало його керівництво, людина з позивним «Ленін», дала автоматну чергу під нашими вікнами. «Палича» загнали в шосту камеру, пізніше посадили в підвал і довго там тримали. Потім його перевезли на підвали «МГБ» на Шевченка, 26 (це підвали колишнього Апеляційного суду Донецька – ред.). Потім його знову повернули на «Ізоляцію», де він жив в окремому вагончику. Потім він зник. Але полонені, яких виводили на роботи, бачили, як його привозили на територію «Ізоляції» катувати новеньких», – розповідає Станіслав Асєєв.
За матеріалами: Радіо Свобода
