До роковин голодомору хочу розповісти історію яка з цим пов'язана. І хоч події проходили вже в 1946-47 роках, але помирали від голоду на Східній Україні теж багато людей.
Одного разу, в післявоєнних 40-х роках, на Рівненщину прибула чергова якась кількість біженців, які шукали хліба для своїх родин. Коли вони зайшли в перші села які трапились за Горинню, то ходили по хатах і пропонували в обмін на харчі якісь речі, що взяли із собою в далеку дорогу. Одним із обмінних речей виявився срібний потир, що походив із домової церкви козацького гетьмана Данила Апостола. Селяни вирішили за краще обміняти чашу на хліб, ніж віддати комуністам на переплавку дорогоцінних металів. Потир виявився прекрасним зразком ювелірної роботи якогось золотаря, наближеного до аристократичного середовища козацької старшини. Потир можна продатувавти часом відкриття церкви в селі Хомутець - тобто 1754 роком. Тоді дарувальником чаші мав би бути син Данила полковник Петро Апостол. Але судячи з того що потир названо походженням із домової церкви, тобто церкви (каплички) яка була при палаці, то можемо приписати донаторство чаші й гетьману.
Микола Бендюк, історик, текст зі сторінки на Facebook
