Медіа-грамотність допомагає критично сприймати, оцінювати та аналізувати всі повідомлення ЗМІ. До процесу аналізу входить перевірка новин на правдивість і виявлення фейків: так ти точно покращиш власну інформаційну гігієну та захистиш близьких від маніпуляцій не дуже чесних медійників.
Правила медіа-грамотності
До істини докопатися складно. Видання подають власний погляд на події: у кожного своя правда, що залежить і від переконань самих журналістів, і від інтересів власників. Тому не варто вважати позицію певного ЗМІ істиною в останній інстанції. Щоб більш-менш осягнути загальну картину, обов’язково читай різні медіа й формулюй незалежний погляд.
Перевіряй першоджерело інформації. Дізнайся, хто поширив новину й від кого журналісти отримали інформацію. Наприклад, джерелом повідомлення про підвищення стипендій може бути Кабінет Міністрів чи Міністерство освіти. Варто засумніватися, якщо видання стверджує: «Це стало відомо нашому кореспондентові з власних джерел», «Про це повідомили джерела, які вирішили себе не називати».
Звертай увагу на час публікації. Ми вже звикли читати новини зі стрічки у «Фейсбуку», а ось перевіряти час розміщення самої статті на сайті ще ні. Зверни увагу, коли саме опублікували повідомлення: сьогодні, вчора або ж у цей самий день, але рік тому. Журналісти теж люди, і вони іноді помиляються, коли копіюють інформацію річної давності через неуважність. Якщо основа публікації – відео, то варто зайти на YouTube і перевірити, коли його там виклали.
Читай не лише заголовок. Заголовок має коротко переповідати суть новини, але медійники часто грішать клікабельними назвами, які не дуже відповідають змісту. Читач клікає, бо йому цікаво, іноді не звертаючи уваги, що сама новина геть про інше. Як приклад: «Юрій Горбунов і Настя Каменських стануть батьками». Відкриваєш новину, і виявляється, що вони зіграють у серіалі, де їхні персонажі будуть чоловіком та дружиною. Тому, щоб не поширювати таких «сенсацій», які насправді є обманом, обов’язково читай саму новину перед репостом.
Звертай увагу на мову. Особливо на різні оцінні судження. Задумайся, якщо бачиш у тексті вислови на кшталт «нахабно заявив», «щиро запевнив», «підозрілий вигляд», «добросовісний чоловік». Найімовірніше, твоєю думкою намагаються маніпулювати, щоб змусити думати, хто в певній ситуації має рацію, а хто ні. Намагайся зрозуміти позицію обох сторін, в ідеалі стаття має дотримуватися балансу думок і поглядів.
Відрізняй коментар від новини. Ще одна поширена практика в засобах масової інформації – написання новини на основі допису зі сторінки якогось політика чи громадського діяча у «Фейсбуці» або «Твіттері». Власне, у цьому немає нічого поганого, але часто в заголовках не вказують автора висловлювання. Таким чином думка певної людини, чиєсь припущення, здогад або сподівання подають як доконаний факт. Наприклад: «В Україні заборонили аборти». Відкриваємо новину і читаємо: «Такий-то депутат висловив припущення у своєму дописі на “Фейсбуці”, що колись в Україні можуть заборонити аборти».
Будь обережним(-ою) у соціальних мережах. Не варто поширювати прохання про збір коштів на лікування, якщо ти особисто не знаєш цієї людини чи її близьких. А якщо знаєш, то, поширюючи допис, напиши кілька слів від себе. Також не варто репостити об’яви про пошук людей, особливо якщо там є особисті фото: ти не можеш бути впевненим на 100%, що це правда і репост не зашкодить.
