Існує один вислів, який за роки вже став «крилатим»: «Бог створив людей слабких і сильних, а полковник Кольт зрівняв їхні шанси». Про безпеку, самозахист і вільне володіння зброєю говорять в Україні давно. Після початку війни все частіше про те, що потрібно надати дозвіл купувати громадянам зброю для самозахисту. Нещодавно у Рівному сталося дві цікаві події. Керівництво Рівненської облради вирішило звернутись до Президента та Парламенту, щодо володіння зброєю. А ще один чоловік гуляв центром Рівного з автоматом.
На сайті обласної ради зареєстровано проект звернення до парламенту, уряду та президента з вимогою прийняти закон про обіг вогнепальної зброї цивільного призначення. Проект підготував виконавчий апарат на вимогу керівництва ради.
У тексті звернення йдеться: «Виходячи з інтересів жителів Рівненської області, звертаємось з проханням вжити всіх заходів щодо якнайшвидшого прийняття закону України для врегулювання правовідносин, що виникають стосовно обігу вогнепальної зброї цивільного призначення».
У зверненні наполягають, що «прийняття відповідного закону відкриє цивілізований (законний) ринок торгівлі вогнепальною зброєю, дозволить перемогти чорний ринок зброї, а також, що найголовніше, дозволить громадянам захистити себе, своїх рідних і своє майно від злочинних посягань».
У таких випадках часто згадують Швейцарію, Норвегію, Канаду та Чехію, зазначаючи, що після того, як там прийняли відповідні закони, рівень злочинності зменшився. Володіти зброєю дозволено і в США, а в деяких штатах дозволено навіть відкрито її носити. До речі, у Швейцарії ті хто не мають зброї сплачують додатковий податок. Ця країна не має регулярної армії, але здатна мобілізувати за добу більше 200 тисяч солдатів. Менше ніж за тиждень – півтора мільйони. Це найвищий рівень мілітаризації у Європі. Тут військову службу проходять всі здорові чоловіки віком від 19 до 50 років і жінки – за бажанням. Щороку чоловіки проходять три тижневі військові збори для постійного підтримання боєздатності. Свою зброю і амуніцію кожен солдат зберігає у себе вдома. Тому «стволи» тут є в кожному помешканні.
У США право на володіння зброєю записане в конституції. У деяких містах в США, володіння зброєю є обов'язковим. І людина зобов’язана тримати у будинку хоча б одну одиницю вогнепальної зброї. Грабіжники зізнаються, що бояться збройних домовласників більше, ніж поліції.
Противники дозволу вільного володіння зброєю вказують на високий рівень загибелі людей від вогнепальної зброї у тих країнах де володіння вогнепальною зброєю дозволено. Але при цьому забувають про деякі «нюанси». У цих країнах в рази менша кількість зґвалтувань, розбійних нападів, крадіжок і грабежів. А значна частина «загиблих від зброї» - це саме ті, хто пробували витини зґвалтування, грабіж чи крадіжку. Тобто люди, змогли себе захистити від тих, хто порушував Закон.
До речі уряд Британії заборонив володіння вогнепальною зброєю в січні 1997 року. Однак в 2003 році він же повідомив, що за сім років кількість насильницьких злочинів зросла на 88 відсотків, збройних пограбувань - на 101 відсотків, згвалтувань - на 105, а вбивств - на відсотки.
Ірландія заборонила і конфіскувала величезну кількість стрілецької зброї в 1974 році. З тих пір число вбивств в країні зросло в п'ять разів. У Канаді влада з 1978 року почала кампанію з обмеження і вилучення зброї, в результаті зростання злочинності склало 45відсотків.
Якось заговорив про це з одним поліцейським і працівником Служби Безпеки. Цікаво, що заперечень щодо вільного володіння зброєю в обох не було. Але було одне суттєве застереження: щоб дозвільна система була в порядку. Щоб «ствол» не потрапив до рук якогось «побутового примурка» (цитата – авт.). Мається на увазі, щоб при видачі дозволу на зброю ретельно перевірялась історія людини на предмет алкоголізму, вживання наркотиків чи психічних захворювань.
Оскільки злочинці не переймаються офіційними дозволами на зброю, то вона у них й так є. Нема проблем у придбанні зброї людьми зі статками. Одні «порішали», а інші мають квиток мисливця і відповідно право на купівлю карабіна чи рушниці. Скажу чесно, деякі мої знайомі політики та бізнесмени мають вдома арсенал, який дасть змогу озброїти невеликий військовий підрозділ. І це абсолютно законна зброя.
Без зброї залишається переважна більшість громадян. З тих, які не є мисливцями і не хочуть ними ставати, але й не мають впливу і фінансів, щоб «щось придумати з дозволом». Як на мене, це право у них має бути, хоча б для того, щоб урівняти їхні шанси при зустрічі зі злочинцем. І ось тут, якраз повинна правильно спрацювати дозвільна система. Щоб серед цієї маси громадян виявити тих, кому зброю до рук давати не можна.
