Історію про те як рівненські патрульні рятували знесиленого малого хлопця, який два дні блукав містом, написав у Facebook, журналіст Дмитро Леонтіюк.
Ніч. Парк хіміків. Хлопчина років 6-7 відкриває двері в припарковане авто:
-а можна я з вами їздити буду? Просто мене дідусь вигнав з хати, а мама на роботі. То я вже другий день гуляю. Стомився дуже.
Поліція. Перелякані очі хлопчика.
-ви ж мене тільки не забирайте, -каже....
Вмовили. Показали мультик на телефоні. Розпитали дані. Встановили адресу. Поїхали.
Під‘їзд в «хрущовці» на іншому кінці міста. Стук.
- Патрульна поліція! Відчиніть!..
Вічиняє мале дівча. В квартирі дим коромислом...
-заберіть мене, поліція. Не можу я тут. І не хочу, -по-дорослому просовляє дівча...
Лють заціплює а сльози самі котяться градом з очей. І думка: «ну як так? Чому так?»...
Ювенальна поліція. Протокол за неналежне виконання, штраф і облік в соціальних службах...
А що далі?...
Іноді бувають моменти в житті коли просто хочеться взяти когось за ноги, і не по-християнськи потилицею об одвірок...
на скільки ж треба бути закінченими тварюками щоб дітей аж так занехаяти, і обміняти щасливе дитинство двох малюків на досить сумнівний кайф від оковитої..
-middle.jpg "Рівненські патрульні зловили крадія")
