Уявімо ситуацію. ДТП. Засвистіли гальма, машина вилетіла на смугу зустрічного руху, водій допустив наїзд на відбійник, мама, яка сиділа на передньому сидінні тримаючи дитину на руках, усією силою вдаряється з немовлям об панель приладів. Перебитий ніс, крик, кров та черепно-мозкова. Якби удар був сильніший, то спрацювала б подушка безпеки, швидкість розкриття якої 300 км. год. Для дорослої людини це обійдеться струсом мозку, для дитини – зламаною щелепою або ж травмою шиї.
Ви думаєте, таке трапляється рідко? Помиляєтеся. Не всі, на жаль користуються автокріслами та ременями безпеки. Добираючись на роботу, коли стою у корку, бачу як в одному автомобілі мама сидить на передньому сидінні і тримає на руках дитину. В другому авто – малюк вільно переміщається по салону. В третьому – маленький пасажир зовсім притиснувся до лобового скла, допитливо вдивляється у світ.
Дитяче сидіння – це не модний аксесуар і не приладдя для заможних. Таке крісло – це захід безпеки, який придумали досить давно.
Прототип сучасного дитячого крісла винайшли в Америці ще в 1935 році. В рамках Женевської Угоди 1958 було підписано "Угоду про забезпечення дитячої безпеки в автомобілі". Саме з початку дев'яностих у Європі дитячі крісла отримали статус сертифікованих і обов'язкових до застосування. Тоді постає питання: чому у 2019 році досі не всі батьки користуються автокріслом?
У нас використання такого крісла не дуже поширено. Це вважається необов`язковою розкішшю. Все-таки варто подумати, чи коштує черепно-мозкова травма дитини і шрами на обличчі економії близько 2 тис. грн.
У наступному матеріалі я розповім про механізм автокрісла та правила перевезення малолітніх дітей в автомобілі.
Батьки, не ризикуйте найдорожчим! Пристебніть життя!
Марія БУРДОВА, капрал патрульної поліції
Головне фото - автор Олександр Харват
