Рівненщина чарівна: у Клевані є не тільки Тунель кохання [32 ФОТО]

Чарівне та затишне селище Клевань. Поселення Клевань, за твердженням істориків, існувало вже в XII столітті під назвою Коливань. (Коливань — назва терезів великого розміру, на яких зважували велику рогату худобу). Саме ця назва майоріє на вітражі на вокзалі. Але про нього пізніше, оскільки до Клеваня ми добиралися маршруткою.

До речі, з Рівного до Клеваня проїзд коштує 23 гривні. 

Чому маршрутка? У Клевані Маршрутка довезе вас до замку. Що таке замок в Клевані? Це нагадування про минувшу велич... Але давайте трішки історії, а потім я покажу вам фото, що можете бачити сьогодні.

Отож, Клевань розбудовувався на високому правому березі річки Стубли. У письмових джерелах Клевань вперше згаданий під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Клевань непорушно пов'язаний в історії із магнатами Чорторийськими. Самою природою підказане місце для замку — високі правобережні пагорби річки Стубли були дуже зручними для укріплення. На одному з прибережних мисів, який називають Городище, у 1475 році князь Михайло Чорторийський — брацлавський староста, побудував замок. 

У 1495 році за сприяння його сина Федора Чарторийського, луцького старости, замок було добудовано та оточено його міцними кам'яними мурами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їхніх цегляних стін в деяких місцях сягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році. Ні, я не історик, просто відкрила Вікі) Коли їдеш у Клевань, це краще почитати, щоб хоча б уявити, що було, і що є.

А є нині закинута будівля, яка "кричить" про допомогу. Коли від дороговказа спускаєшся у рів, який, очевидно, колись був наповнений водою, перехоплює дух від мосту-віадуку, що веде до замку. Стаціонарний чотириарковий міст на міцних пілонах початково був підйомним. Цікаво, що міст прикрашали фрески, залишки яких ще було видно на початку XX ст.

Цікавою особливістю Клеваня є те, що історичні пам'ятки щільно переплетені з домівками клеванчан (чи клеванців?). Те, що у новачків викликає захват, для місцевих - частина буденного життя. У цьому є свій колорит. А ми рухаємось далі, точніше піднімаємось на горбок напіврозваленими східцями. 

Піднявшись, відкривається вигляд на вхідну браму. З опису Клеванського замку від 1609 р. взнаємо, що головну оборонну функцію виконував західний кам'яний бастіон із влаштованим усередині уступом. Східна башта була меншою за висотою і використовувалася як арсенал. У бійницях замку було встановлено біля 30-ти гармат

До речі, на вході вітає інформаційний стенд, за що величезне дякую!

Ось така радянська плитка прикрашає старовинний замок. Тут блукав місцевий чоловік, який розказав, що раніше тут було якесь училище.

Мало яке місто може похвастатись збереженими рештками замку, а особливо в "такій кількості". Однак, нажаль, вони захаращені сміттям. Люди, не усвідомлюючи історично важливості, закидають пляшками та іншим смітям, малюючи фарбою по стінах. Замок небезпечний для блукання всередині - перекриття прогнили, сходи та дах зає дірками.

Він потребує грунтовної реконструкції. В його стінах прекрасно б влаштувався б музей чи історичні квест-кімнати. Чи барбакан, як в Острозі. Чи влаштовувати розкішні весілля. Ідей безліч, однак потрібна безпечна основа, ініціатива та бажання. 

Серед місцевих жителів досі переказують легенду про підземний хід, який з'єднував місцевий із Олицьким замком, і по якому захисники отримували допомогу та підкріплення. За цими ж легендами, пізніше підземний хід сполучив замок із Благовіщенським костелом. Підкріплювали цю легенду періодичні провали ґрунту поряд із базарною площею, які відбувалися до 70-х років 20-го століття.

Ми не ризикнули шукати)

Рухаємось далі, до Благовіщенського костелу. Ледь не забула, йдучи до замку, так і на зворотньому шляху - височіє ще одна пам'ятка культової архітектури — церква Різдва, заснована у 1777 р. і побудована за сприяння Адама Єжи Чорторийського, яка початково була греко-католицькою. Над входом на Вас дивитиметься Всевидяче око, будь готові.

Благовіщенський костел — римо-католицький храм у стилі раннього бароко. Фундатор — князь Микола-Юрій (вгадайте прізвище) Чорторийський. Збудований замість дерев'яного, фундатором якого був князь Юрій Чорторийський. 

Ще у першій третині XX ст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської пензля Карла Дольчі, майстра болонської школи XVII ст. У травні 1945 року розпочалося переселення поляків до Польщі на повернені території Західної Польщі. Вихідці з Клеваня з огляду на ставлення радянської влади до релігії та до релігійних цінностей, забрали найдорожчі реліквії з костелу і вивезли разом із ними і ікону. Із Клеваня 17 травня відбули близько 800 осіб і вже 6 червня ікону було доставлено до Сквежини. Нині вівтар Благовіщенського костелу у Клевані прикрашає копія цієї ікони. Дякую Вікі за інформацію)

Так як у Клевані ми блукали в суботу, вхід в середину був закритий. Тому ікону ми так і не бачили. Хоча місцева любязна дітвора показали нам шлях, щоб перелізти в двір.

Як бачите, костел має серйозну охорону) 

Як я писала вище - поряд з історичною пам'яткою 16 століття розгорнулись прибудови та городи 21 століття. 

Спускаємося подивитися на кар'єр.

Цікаве рішення знайшли місцеві жителі, як засадити дуже круті схили культурними та смачними рослинами - земляні сходинки вздовж пагорба:

Ті дерев'яні східці привели до закритих воріт, і нам довелось повертатись до траси. Сівши на маршрутку, поїхали шукати кохання в Тунелі)

Тунель кохання у Клевані нині радує око. З'явилось безліч дороговказів та рівна дорога. У лісосмузі з'явились бесідки та гарні доріжки, біотуалети та безліч інформаційних стендів про Тунель та планів на його облаштування. Навколо прибрано та чистенько. Красота (тут мав бути смайл з очима-сердечками)

Нажаль, трішки поспішали, тому не заглянули на чистоту біля бесідок. До речі, якщо ви плануєте їхати до Тунелю кохання на вихідних (особливо в неділю) в гарну погоду - не надійтесь посидіти в бесідках чи зробити гарне фото у Тунелі без людей на бекграунді)) Це дійсно надзвичайно популярна місцина, що надзвичайно радує! Зараз, навесні, тут дуже гарно та зелено, і поки що, не кусають комарі.

Так, у Тунелі "водяться" гарні дівчата, але краще їх привозити з собою.

Звернули увагу, що майструється кована платформа. Шукали в інтернетах, що то буде - не знайшли. Але щось гарне буде - то 100%. 

Ну і як без магнітиків. Особисто мені хотілося б побачити цікаві та оригінальін магнітики та іншу сувенірну продукцію, бо якось скудненько було на прилавку.

Бачите мужчину з баяном за червоним стільчиком? Не зважаючи на хмільний настрій, зіграє вам і вітальний і прощальний марш.

Отож, від Тунелю поспішили ми на вокзал. Екстремальним видався шлях, бо прийшлось перестрибувати через вантажний потяг. До речі, на шляху трапились цікаві та дуже гарні старовинні будівлі зі збереженою автентичністю:

Ось ми на вокзалі. Годинник показує точний час. Якщо придивитись, то видно що колись там букви складали "Коливань". А електричкою проїзд коштує 7 чи 8 грн до Рівного (ми їхали в Здолбунів і заплатили 9)

Кілька порад для тих, хто бажає гайнути в Клевань:

1. Не беріть машину - нічого не побачите. Приїдьте на машині і припаркуйте її. Прогулянка найкращий спосіб "відчути" Клевань

2. Найкращий транспорт - велосипед, але ніжками теж не погано.

3. Не беріть з собою їжу - тут вдосталь мість, щоб "затаритись" для перекуски, так і культурно пообідати.

4. Зручне взуття. Замок і залізнична колія - не найкращі місця для підборів та сандалів

5. У травні-червні в Тунель не потикайтесь без антикомариних засобів.

Гарних подорожей!

_{Фото - Олексій Козачок}