“Кардинал-Рівне” зазнав поразки у першій грі двоматчевого протистояння 1/8 розіграшу Кубка України з футзалу. У рівненська команда програла столичному “ХІТу”.
Післяматчеве флеш-інтерв’ю головного тренера футзального клубу “Кардинал-Рівне” Станіслава Гончаренка:
– Усі три голи сьогодні були настільки необов’язковими… Ви самі все бачили. Мушу визнати, що не можу достукатися, не можу дійти висновку і зрозуміти, чому так стається раз за разом. Починаючи гру… Вирішальну. Я розумію, що це “фільм із двох серій”. Але дуже багато залежить від першого кроку. І піти на таку авантюру – поперечну передачу. В той час, як ще в школі вчать – такого робити непотрібно. Піднімаємося. Тут же зрівнюємо рахунок. Проявляємо характер. І точність є, і завзяття є, і тут знову “привозимо” собі. Морикишка щось робить незрозуміле…. Гол з нічого.
Тим паче, я хлопців попереджав у роздягальні. Що є голи, які пропускаються з нічого. Так і сталося. Мені може треба мовчати. Але як тренер – я повинен все враховувати і попереджувати. Дуже прикро.
При рахунку 1:1 у нас Салтанов мав два прекрасних виходи один-в-один. І так складалася гра, що якби він реалізував ці моменти. Особливо перший, коли він виходив віч на віч по центру воріт і ще мав простір для маневру – тільки пробий повз воротаря. Він цього не зробив. Людина – нарцис. Із серцем кіборга. У нього спад. Можливо, чогось він не розуміє. Йому одразу все звалилося з неба в цьому житті. І він, мабуть, вирішив, що це він такий сильний. А всі інші – не враховуються. І той же тренер – не має ніякої рації в цьому житті. Я це так розумію.
Третій м’яч… Від Іваняка іде у нашу зону передача. Басич і Горпинич вдвох на м’ячі і вони його втрачають. Приходить людина, забирає, приймає – гол.
Щось треба робити. У кожній грі стається щось неймовірне. І як з цим впоратися. Ретельно треба з усією командою розбиратися. Той шлейф, який накопичився. Це 4:4 після 4:1, і 4:4 після 4:0, і зараз…. Не розумію, звідки ці м’ячі знову. Я вже не знаю, як з цим справлятися, але будемо працювати далі. Президент сьогодні зайшов до роздягальні і сказав: “Годі привозити собі”. Він точні речі сказав. Ми привозимо собі антирезультат.
У другому таймі ми трохи вирівняли гру. Були моменти. Забили один гол. Це протистояння – з двох серій. Але мушу визнати, що суперник дуже мені сподобався. Своєю інтенсивністю, переміщеннями. Вони дуже добре заважали нам робити те, що ми вміємо. А коли нам вдавалося щось створити – нам не вистачало майстерності. Не розумію, чому у них один лише збірник. Я б запросив шістьох-сімох.
Сьогодні рахунок такий же, як у матчі чемпіонату у Києві. 2:3. Але у попередній грі ми виглядали краще. І повертаючись до попередньої думки. Якщо б у цій грі Салтанов реалізував свої моменти – гра б розвернулася, повірте, зовсім в інший бік.
– Як вважаєте, запрошення Салтанова і Поночовного до збірної – це позитив для “Кардинала-Рівне”?
– Це однозначно позитив. Для них це поштовх. Я їм вже сказав: “Не підводьте. Бо ви – марка, обличчя нашого клубу”. Думаю, все буде гаразд. На мій погляд, мабуть їм ще рано. Але колись це треба робити. Тому, нехай краще раніше. Можливо, вони швидше стануть на ноги. Тому цей виклик – це позитив з усіх боків.
Прес-служба МФК “Кардинал-Рівне”
