Жити на мінімальну зарплату чи бути господарем власного часу і обсягів заробітку? Усе більше молодих фахівців шукають способи уникнути щоденної офісної рутини, але не знають, куди спрямувати свої зусилля. Дослідження світових тенденцій на ринку праці свідчать – майбутнє за сектором креативної індустрії.
В Україні ринок творчих професій вкрай неоднорідний. Наприклад інформаційні технології (ІТ) стрімко розвиваються, однак працюють в основному на зовнішній ринок. А от мистецький сектор багато в чому потребує підтримки, передусім, з виходом на міжнародний рівень. Тому що в країні є багато достойних уваги митців та майстрів, однак відомі у світі одиниці з них. Схожа ситуація і в крафт-секторі, тобто з виробами ручної роботи.
Порахувати кількість авторів та систематизувати їхні вироби за стилями – завдання не з простих. Хоча б тому, що наповнення інтернет-ресурсів, які створені саме як майданчики для продажу таких виробів онлайн, не відображає реальної картини. Багато майстрів торгують своїм крамом на тематичних ярмарках, в середовищі, що формується на базі друзів та знайомих, віддаючи їх в місцеві сувенірні крамниці, через власні групи в соцмережах тощо. Діють такі люди переважно інтуїтивно, маючи велику частку реклами у вигляді «сарафанного радіо». Для багатьох справжнім подвигом є просування власної продукції, особливо на початку: вони бояться критики, не знають, як нарощувати базу відвідувачів сторінки, як встановити належну ціну і зацікавити потенційних покупців.
Саме для того, щоб навчити азам самопрезентації, дати інструменти взаємодії із всесвітніми платформами, які торгують крафт-виробами, а також створити майданчики-майстерні для обміну досвідом та навчання ремеслам в Україні розпочинає роботу спільний з Білоруссю транскордонний проект, який реалізує ГО «Український Центр Інтелектуального Розвитку» спільно з низкою партнерів. Він відбувається у рамках реалізації програми територіального співробітництва країн Східного партнерства. З європейського боку адмініструватиме програму GIZ, організація, яка сконцентрувала свою увагу на розвитку спроможностей громад.
Ремісники – майбутні апостоли еко-світогляду
За даними урядового сайту Великобританії, щогодини креативні індустрії, куди відносять і ремесла, приносять економіці країни 10 мільйонів фунтів стерлінгів. Звісно, що левову частку займає кіновиробництво, зйомки телешоу та продаж прав на них в інші країни, музична індустрія та книговидання. Однак невід’ємною частиною творчого сектору є також ремесла, які забезпечують потреби людей у високоякісному і певною мірою, унікальному товарі. Якщо говорити про український ринок, то найбільш популярними рукотворними речами можна назвати прикраси, а також саморобну косметику. Все більш популярним стає авторський одяг. Як правило, такі речі виробляються в обмеженій кількості, а то й в одиничному екземплярі. Отже покупці знаходять собі те, що підкреслить їх індивідуальність і буде унікальним доповненням іміджу чи інтер’єру помешкання.
Якщо звернути увагу на те, з яких матеріалів виготовлені найбільш затребувана продукція, то у контексті модного і перспективного нині еко-мислення, а отже і стилю життя, в пошані речі з природніх матеріалів, що безпечні у використанні і не шкодять навколишньому середовищу. З огляду на це «зелене світло» отримують всі ті традиційні народні ремесла, якими люди займалися в давнину. Однак якщо тоді це було продиктовано життєвою необхідністю, зараз це – філософія життя і принципи екологічної взаємодії зі світом.
На сьогодні за приблизними оцінками фахівців креативна економіка в Україні «заробляє» близько півтора мільярда доларів на рік. Порівняно з тенденціями у Великобританії, кількість населення в якій усього на третину більша аніж в Україні, у нас є великі перспективи для розвитку цієї сфери. Більше того, на тлі занепаду промислового виробництва у 90-х роках і зважаючи на складність а інколи і неможливість його відновлення, варто зосередити увагу саме на нових формах того, що дасть високу додану вартість. І тим самим вирватися з лабет іміджу «країни-постачальника сировини». Крім того, розвиток ремесел може дати селам поштовх для «другого дихання».
Поліські бочки і вишиванки продаватимуть на Amazon
Власне, ініціативи в суспільстві виникають тоді, коли воно, суспільство, до них готове і їх потребує. Згаданий вище україно-білоруський транскордонний проект – один з таких. З прикладної точки зору йдеться про створення навчальних хабів, на базі яких всі охочі зможуть вчитися і переймати досвід в майстрів, які займаються традиційними для регіону ремеслами. Також координатори проекту у Чернігівській, Рівненській, Житомирській, Київській областях та допоможуть народним умільцям та їх учням вийти на міжнародний ринок і продавати свої вироби, скажімо, на сервісі Amazon і напрацювати клієнтську базу по всьому світу. Тим самим вони ніби втілюють тезу «мисли глобально, дій локально». Про те, що у вітчизняного «хендмейду» є мабутнє і перспективи свідчить перелік товарів, які можна придбати на тому ж Amazon.
-Поліський регіон, який і є в центрі уваги проекту, має свої унікальні традиції різбярства, ковальства, каменярства, бондарства, тут є своя специфіка ткацтва, вишивки, шкіряних речей та плетіння. Зважаючи на неповторність візерунків та технологій, вироби українських майстрів мають всі шанси зайняти нову, поки ще майже порожню нішу на світовому ринку, - переконаний Антон Плаксун, експерт з регіонального розвитку, голова ГО «УЦГІ «Світло». - В перспективі напрацьований досвід взаємодій на базі творчих хабів, які будуть створені в рамках проекту, може стати прикладом для інших регіонів. Власне, таку стратегічну мету і переслідуємо ми як ініціатори – дати поштовх для системних змін у підході до питань самозайнятості і розвитку креативної індустрії в цілому. Тому ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб вже зараз до нас зверталися охочі вчитися ремеслам, але також і ті, хто може передавати свої навички і знання чи спілкується з майстрами давніх промислів. Пишіть нам на адресу проекта: ucidngo.craft@gmail.com
