Про намір збільшити удвічі розмір мінімальної зарплати українські урядовці повідомили іще на початку листопада. Тоді тема про 3200 гривень заполонила весь інформаційний простір. Уже за тиждень цікавість до теми майже згасла. Однак актуальність і важливість цієї теми не зникли - саме тому до неї вирішили повернутися під час першого засідання новоствореного дискусійного клубу “RivneOpenSpace”.
- Тема надважлива - від рівня “мінімалки” багато розрахунків залежить. Взагалі ми ставимо собі за мету на засіданнях клубу повертатися до таких тем, які зійшли зі сторінок сайтів, зі шпальт газет, і з теле-, радіоефіру. За 2,5 тижні запрошені рівненські експерти уже докладно вивчили ситуацію, зробили розрахунки і тому ми мали доволі цікаву й предметну розмову, - розповідає засновник і керівник дискусійного клубу “RivneOpenSpace” Володимир Гребьонкін.
Отож, про розмову стосовно наміру уряду підвищити мінімальну зарплату до 3200 грн - чи буде це благом для Рівного й області, чи навпаки матимемо негатив. На думку усіх запрошених - підвищувати рівень "мінімалки" уже давно потрібно, проте робити це треба зовсім в інший спосіб. Наразі ж це питання суто політичне.
Наприклад, підприємець Дмитро Соломчук, керівник ГО «Час Дій» вважає, що владі треба зацікавити бізнес.
- Якщо вже збільшувати, то треба підприємців якось зацікавити хоча б зменшенням податків. Потрібно їм якось допомагати. Адже для одних виплатити 3200 не проблемно, а для інших дуже важко. Спочатку потрібно цим підприємцям щось дати, а потім вже взяти з них. Нам треба розвивати бізнес. До прикладу, в Італії 48% громадян займаються бізнесом, а у нас – лише 6%. Тобто потрібно позитивні передумови для розвитку бізнесу, а не перепони, - переконаний Соломчук.
За його словами для розвинутих компаній підвищення не буде проблемою. А от для малих підприємств це питання виживання.
- Якщо розглянути підвищення у фокусі моїх компаній, то різниці немає. Адже у нас офіційна зарплата є більшою за мінімальну. Тобто, я цього взагалі не відчую. Якщо загалом – це негатив. Можливо, для більш розвинутих компаній це не є проблемою, а от для малих підприємств, які й так ледь виживають, виплачувати працівникам 3200 грн буде важко. Плюс податки. Ймовірно, офіційно працевлаштованих осіб на таких підприємствах не буде взагалі. Для чого підвищують "мінімалку"? От уявіть, приїжджає наше керівництво десь в Європу. І там може похизуватися своїми заслугами. Мовляв, ми підвищили людям мінімальну зарплату, - каже Дмитро Соломчук.
Про політичний підтекст питання говорить і заступник голови територіального відділу Асоціації платників податків України у Рівненській області Лариса Садова.
- Один із важливих меседжів, це те, що не було жодних розрахунків до заяв про підвищення “мінімалки”. А другий – необхідно було би якось заохотити бізнес.
Стосовно розрахунків. Ми всі з вами чудово знаємо, який чином і коли було оголошено про підвищення мінімальної зарплати. Більшість експертів схиляються до того, що це було зроблено “під шумок” електронних декларацій. Буквально за тиждень до цього оголошення до Верховної Ради було подано проект державного бюджету на 2017 рік і там жодним чином не було передбачено це підвищення зарплат. Тобто, там були розрахунки зарплат, податків, соціальних витрат, виходячи із мінімалки у 1450 гривень.
Тобто за тиждень, без жодних розрахунків, політичним рішенням, оголосили про підвищення до 3200 гривень. Якщо дивитися на це зі сторони економічної доцільності, то підвищувати мініматку потрібно. Бо ж всі ми розуміємо, що вижити на 1450 гривень неможливо. Але, я згідна з колегами, що робити це треба поступово, і з розрахунками, і з зацікавленістю для бізнесу, - упевнена Лариса Садова.
(зліва-праворуч) Володимир Гребьонкін, Віталій Першогуба, Дмитро Соломчук
Думки Дмитра Соломчука підтримує й інший рівненський підприємець - Віталій Першогуба. Він також твердить, що у частині сектора офіційної економіки зарплата виплачується більша і збільшення індексу мінімальної зарплати нічого не змінить. Тож для деяких підприємств це підвищення “мінімалки” нічого не змінить. Зміни будуть для того сектора, де зарплати менші.
- Якщо оцінювати об’єктивно, то мінімальна зарплата мала би зростати всі останні роки. Вона стримувалася одним урядом, а прийшов новий уряд і якраз до осені з усім цим розібрався. Звідси і походить зараз така пропозиція. Тепер маємо, що індексація, яка мала відбуватися всі ті роки у зв’язку з інфляцією, не відбувалася, а нас наразі поставили перед фактом, - говорить Першогуба.
Підприємець переконаний, щоб зарадити ситуації, що склалася, нині треба розстрочувати збільшення зарплат поквартально. У будь-якому разі зміни щодо “мінімалки” різко відбуватися не можуть.
- Економіка якось “пережує” ці зміни, хтось закриється, хтось відкриється. Все це економіка буде нівелювати, але вже не зможе повноцінно ефективно працювати. Маємо сьогодні серйозну конкуренцію на ринку праці між офіційним і не офіційним сектором економіки і, грубо кажучи, Польщею. Не треба забувати, що багато людей виїжджають на заробітки, де заробляють більше. І ще: безробіття для субсидій - це вже наша реальність. Тобто, люди звільняються, але ходять на роботу і одержують “нелегальну” зарплату, щоб не втратити субсидію на комунальні послуги. У нас ще не так це контролюється. Бо закордоном на фірми накладають величезні штрафи за нелегальних працівників, - розповідає Першогуба.
Цікаво, що підвищення рівня “мінімалки” негативно відобразиться на субсидіях. І платоспроможніть пенсіонерів іще більше впаде.
- Я так розумію, що із підвищенням зарплат уріжуть субсидії. Виходить, люди будуть звільнятися чи влаштовуватися неофіційно, щоб зберегти субсидії. Варто зазначити, що до пенсій та інших соціальних виплат підвищення не прив’язане. Тоді буде ще більший розрив, пенсіонери стануть не платоспроможними, як і люди на соцзабезпеченні. Це буде вибух.
Ще одна проблемна сторона цього питання - малий бізнес може дещо скоротити штат працівників. А от що робити тим підприємствам, у яких є певний виробничий процес, через який скорочення штату неможливе? Тоді всі податки ляжуть на собівартість товарів, які це підприємство реалізує. Відповідно, буде підвищення цін, - про такий невтішний соціально-економічний бік ситуації щодо наміру уряду говорить голова обласного осередку ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб «Баланс» Ганна Писарчук.
Колега Писарчук із ГО «Рівненська федерація малого та середнього бізнесу «Єдність» Людмила Воробей надає рівненських підприємцям бухгалтерські послуги. Намір підвищення “мінімалки” удвічі вважає “невдалим експериментом” уряду.
- Я вважаю, що це експеримент. І він невдалий. Чому? До мене приходять підприємці і запитують: «Як мінімізувати видатки?». Як на мене – це негативно вплине на бізнес. Думаю, що це підвищення має відбуватися якось поступово, якось по-іншому. Бо для малого бізнесу ось так от одразу підвищити зарплату вдвічі буде неможливо. Мені от цікаво чи цей соціальний експеримент якось аналізували на досвіді інших країн. Я для себе ще в середині 2000-х років промоніторила підвищення середніх зарплат в Росії та Угрощині. Вийшло, що подібне підвищення зарплат вдвічі призвело до безробіття та до погіршення становища малого бізнесу. Це ж все якось треба враховувати, - зазначає Людмила Воробей.
Варто зауважити, що підвищення рівня мінімальної зарплати мало би позитивно відобразитися на наповнюваності місцевих бюджетів. Адже 60% надходжень складає податок на доходи фізичних осіб. Проте не все так райдужно, як би хотілося вірити.
- Надходження до бюджету Рівного після підняття мінімальної зарплати теоретично мають збільшитися. Але, загалом, цього може й не відбутися. Ніхто не заборонятиме підприємцям брати людину на роботу, наприклад, на пів ставки і виплачувати їй те, що реально може. 3200 – це сума, яку міністерство захотіло. Чому не 5 чи 6 тисяч? Як на мене – це якийсь такий соціальний експеримент, але навіть не над українцями, а над бізнесом. От виживе бізнес чи ні? Буде якась соціальна напруга після того підняття чи ні? Не буде – добре, значить вгадали.
Як на мене, ніякого економічного прорахунку у заявах про підвищення “мінімалки” і близько не було. Думаю, бюджет Рівного сильно не зміниться. Ми можемо зараз тільки щось прогнозувати, - переконаний депутат Рівненської міської ради, голова бюджетної комісії Рівного Олег Карпяк.
Керівник рівненського громадського руху “Народний контроль” Дмитро Сільман у свою чергу також звертає увагу на наповнення бюджету, із якого мають виплачувати зарплату працівникам бюджетної сфери. Сільман вважає, що справа підвищення рівня добробуту українців, стала і приводом для певних спекуляцій.
- От, наприклад, візьмемо бюджетників. Їм виплачують зарплати з бюджету. А де брати гроші в бюджеті? Поговорюють про підняття акцизів. Якщо подорожчає пальне – одразу полізуть вгору ціни на продовольство. Звідси матимемо загальне підвищення цін. Хочу нагадати, що оголошенню про підвищення “мінімалки” передував законопроект про підняття зарплати народним депутатам. Тоді це викликало загальне народне обурення. І щоб якось заспокоїти людей почали говорити і про підвищення “мінімалки” до 3200 гривень. Зрозуміло, що таке рішення не було прорахованим та економічно обґрунтованим. Однозначно, все це потрібно доопрацьовувати, прораховувати, знаходити виходи із ситуації. Ще один момент. У нас на заході країни, через близькість до кордону, люди часто виїжджають до Польщі на роботу. А чому? Та тому що там є прив’язка до погодинної оплати праці. У нас такого немає. Наразі можна говорити, що рішення про підняття мінімальної зарплати – це суто політичне рішення. Покликане, ймовірно, покращити якісь електоральні настрої громадян, симпатії чи антипатії, - зауважив Дмитро Сільман.
Таким чином під час засідання дискусійного клубу “RivneOpenSpace” знайти позитивів від одномоментного підвищення рівня “мінімалки” до 3200 грн не вдалося. Ані бюджет, ані підприємці від цього не матимуть зиску.
Більше того підвищення до 3200 грн. ляже тягарем на малий бізнес - наприклад, для компанії з 20 працівниками навантаження збільшиться на 61.500 грн. З іншого боку "подвійна мінімалка" може відобразитися і на збільшенні квартплати. Адже у ОСББ, які мають майже повністю замінити ЖЕКи, є мінімальний штат працівників, котрі якраз і одержують зараз мінімальну зарплату. Її збільшення призведе до перерахунку квартплати, у якій є складова зарплати працівників ОСББ. Мешканці будинків із багатьма під'їздами це можуть і не відчути, а от у будинках на один-два під'їзди плата може зрости суттєво.
