Збільшення території міста Рівне призведе до перенесення проблем з тротуарами, дорогами, транспортом, водовідведенням, іншими мережами на нові території. Відтак отримаємо більшу територію з тими самими проблемами. Інше питання, чи є потреба з розширенні міста, якщо кількість населення постійно скорочується?
Чи дійсно нам потрібні нові ділянки під забудову, якщо в межах існуючої забудови є багато вакуумів? Чи є для кого так розтягувати місто? Адже демографія у Рівному лишається негативною, кількість населення останні роки зменшується. Молодь їде з міста у пошуках кращого життя. Чи може створити нова індивідуальна забудова належний рівень комфорту, достатній для того, щоб люди залишались у місті?
Зрозуміло, що переформатування центральної частини та околиць Рівного зачіпає приватні інтереси і не може відбуватись наказовим способом, але якщо рівняни погодяться на зміни, це запустить ринкові процеси, завдяки яким місто стане справді компактним і комфортним.
Подібне будівництво має супроводжуватися публічними консультаціями правил ущільнення міста.
Також обов’язковим є дотримання обмежень для ущільнення забудови: висота забудови 46, вимоги доступу денного світла, доступ до парків і публічних просторів, збереження природних систем, захист історичних і культурних об’єктів тощо.
До яких наслідків може призвести неконтрольоване зростання площі приміської забудови Рівного:
Більші капітальні та експлуатаційні витрати з бюджету міста на інженерну, дорожну, транспортну, соціальну інфраструктуру:
- замість того, щоб ремонтувати вулиці і мережі по місту, якими щодня користуються сотні тисяч рівнян, кошти з міського бюджету йдуть на будівництво нових доріг і мереж, якими користуватиметься обмежена кількість людей
- Вартість посилення існуючої інфраструктури значно менше, ніж вартість будівництва нової інфраструктури для розвитку нових районів; (нап., Червоні Гори)
- економічно не вигідний громадський транспорт (економічно не вигідно перевозити малу кількість пасажирів на великі відстані) інженерні мережі (каналізація, вод, електрика)
Відсутність або віддаленість громадського транспорту та низька якість перевезень стимулює мешканців приміських і віддалених районів міста використовувати приватні автомобілі. (мешканці новобудов біля зоопарку, колоденки, нового двору, вересневого... мають постійні проблеми з доїздом маршрутками):
- формується автомобільна залежність та зростає рівень автомобілізації населення (виникає необхідність мати по два авто на родину: для доїзду на роботу, в навчальні заклади, щоб завезти дітей на гуртки тощо; на закупівлі)
- (люди звикають скрізь пересуватися на автомобілі; використовують автомобіль навіть для пересування на короткі відстані, напри., в центрі міста)
- малорухливий спосіб життя з відповідними наслідками для здоров'я (звичка пересуватися скрізь на авто)
- зростання рівня витрат із сімейних бюджетів на утримання авто, більше коштів на пальне, а не на дозвілля (напр., сімейний відпочинок) та неефективне витрачання часу (напр., потрібно йти з роботи завезти дитину після школи додому, а потім на гурток)
Погіршення комунікації, взаємодії між людьми в місті
- зниження рівня соціалізації і відчуття, що мешканець міста відстороненість від міських проблем (люди рідше пересуваються пішки по місту, більше відсторонюються від міських проблем, особливо тих, в яких районах рідше бувають) (передумовами соціальної ізоляції) (людям, які живуть за містом, пересуваються містом на автомобілі стає байдуже, які тротуари напр., на проспекті Миру, чи які проблеми мешканців Безручка (хіба родичі живуть)
Зростання часу доїзду екстрених служб на виклики (Скільки часу потрібно для доїзду карети швидкої допомоги на вул. Міцкевича і невідому вуличку в районі Обарова?)
Нераціональне використання існуючої території міста, особливо центральної її частини, занедбані території в місті.
Віддаленість від соціальної інфраструктури — не всі діти, мають рівні можливості доступу до позашкільної освіти — не всі батьки мають змогу возити дітей на гуртки, або залишати в школах повного дня.
Зростання трафіку приватного автотранспорту в місті та маятникова міграція вранці до центру, ввечері назад.
Збільшення загазованості повітря в місті, шумове забруднення проблеми з паркуванням, необхідність місць де зберігаються авто протягом дня.
Транспортна завантаженість міських вулиць приватним автомобільним транспортом.
Порушення балансу екосистем в приміських районах (Заповідне урочище Бармаківське, Басів Кут).
Є також багато прихованих витрат, які впливають на здоров’я, продуктивність та навколишнє середовище. Відбувається зниження критичної маси в містах: людей, комфорту, економічного і культурного інтересу, соціальних зв’язків та багато чого іншого, що формує і підтримує життя міста: міста згасають. Коли і в якому вираженні себе проявлять приховані витрати — можна лише здогадуватися.
Олена Пінчук, ІГ «Рівне — місто дружнє до дитини», «Рада Реформ Рівного».